Микита Володимир Васильович народився 1 лютого 1931 року в с. Ракошино Мукачівського району Закарпатської області. Після закінчення початкової школи вступив в Мукачівську руську гімназію, в якій навчався до взяття Закарпаття радянською армією. У 1947 році після 9-ого класу склав іспити в Ужгородське училище прикладного мистецтва і був прийнятий на 3-й курс, яке закінчив у 1950 році.
Його вчителями були такі видатні митці, як А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, Е. Контратович та інші. Після закінчення Ужгородського училища в 1950 році, склав екзамени до Львівський інститут прикладного мистецтва, але не був зарахований по політичним мотивам. Повернувшись додому в тому ж 1950 році влаштувався на роботу в обласний будинок народної творчості на посаду методиста, де працював один рік, до призову у військо. З 1951 по 1954 рік знаходився в лавах Радянської армії на о. Сахалін. Після демобілізації був прийнятий на роботу в Закарпатські художньо-виробничі майстерні художнього фонду, де працював до 2001 року до виходу на пенсію.
Не зважаючи на складний шлях, Володимир Микита став Заслуженим художником України та Народний художник України, а також гордістю Закарпаття.
Митець відображає у своїх творах переважно життя карпатського села, нелегкий побут горян, їхню працю, багатобарвні свята, природу. Живописець уміє надати повсякденним справам своїх героїв особливу значущість, передати мистецькими засобами своєрідну поезію рідного краю.
Володимир Микита завжди прагне до чіткої конструктивності, логічної побудови композиції, широти та легкості прозорого, сповненого виразної звучності живопису. Багато й плідно працює у галузі портрета. Створені митцем образи, як правило, гострохарактерні, у них майстерно передано складні нюанси внутрішнього стану портретованих. В останні роки художник значну увагу приділяє пейзажу та натюрморту, де втілює своє світовідчуття, роздуми про сенс життя.
uk.wikipedia.org
В одному з інтерв`ю художник зазначав, що важливим елементом його творчості є муза: «...художник без жіночої краси існувати не може. Кіть би я дожив і до ста років, то і тоді мене хвилюватимуть гарні жінки! Я собі думаю так: якщо раптом перестану цікавитися спокусницями, то це свідчитиме про те, що я через тиждень помру (сміється). Бо кожному художнику жінки дають імпульс, натхнення.»
Сьогодні Володимир Микита проживає в Ужгороді і є його почесним жителем. Також, у художника є власний музей, де всі бажаючі можуть ознайомитись з його творчістю.
Використані джерела: Закарпаття
