chrome firefox opera safari iexplorer

28 березня 1870 року народився Юліан Бачинський, український дипломат, політик, публіцист   

28 березня 2021 о 06:41
uk.wikipedia.org

Ю.Бачинський належить до тих видатних українців, які своїм життя довели відданість ідеалам незалежної Української держави і стали жертвами більшовицького терору.

Юліан Олександрович Бачинський народився у с.Новосілка на Тернопіллі (на той час – терени Австро-Угорщини), у священичій родині. Походить зі шляхетської родини гербу Сас.

 У 2,5 роки хлопчик втратив маму, виховувався у родині діда — о. Івана Филиповського, що мав парафію в Гусятині. 

Навчався у Львівській гімназії з німецькою мовою викладання, Дрогобицькій реальній гімназії ім.Франца Йосифа, українській Академічній гімназії.   1890р. вступив на юридичний  факультет Львівського університету. По його закінченні (котре переривалося через службу в цісарській армії) практикував як адвокат у Львові. Якийся час навчався у Берлінському університеті.

У 1890—1897р.р. — один із лідерів Русько-української радикальної партії (РУРП).

1895 р. вийшла друком книга Ю.Бачинського  «Ukraina Irredenta» («Україна поневолена»), в якій автор чи не вперше в Галичині обґрунтував необхідність і можливість політичної незалежності України для її подальшого та успішного соціально-економічного і культурного розвитку. В книзі було проголошене гасло: «Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!».

Роботу надзвичайно високо оцінив І.Франко. 

1899 р. Юліан Бачинський разом з іншими провідними представникками РУРП створили Українську соціал-демократичну партію (УСДП), якою Бачинський керував до 1914.  

У 1915—1918 р.р.служив офіцером австро-угорської армії в Мішкольці.   

Взяв активну участь в Українській революції 1917—1920 р.р. Був обраний до складу  Української національної ради ЗУНР- УНР. У 1919-21р.р. очолював дипломатичну місію Української Народної Республіки у США.  

Від 1921 р.мешкав у Відні, Берліні, Празі.   

28 листопада 1933 р.Юліан Бачинський повернувся разом з донькою до України. Працював у  редакції «Української радянської енциклопедії».

Через рік  його заарештувало ОДПУ. Звинувачення – спроба створити антирадянське «Об'єднання українських націоналістів». Вирок —  10 років ув'язнення. Перебував у Біломорсько-Балтійському таборі.

6 червня 1940 р. помер у таборі неподалік Медвеж'єгорська.   

У жовтні 1957р. був реабілітований. 

«Рідна країна»