chrome firefox opera safari iexplorer

10 уроків від Івана Мазепи і Пилипа Орлика для влади

16 квітня 2021 о 11:25

Рівно 311 років тому в 1710 році була ухвалена знаменита Конституція Пилипа Орлика. Переконаний, що зміст цього важливого документа варто розглядати як реакцію на поразку України у битві під Полтавою та як своєрідний політичний заповіт Івана Мазепи, Пилипа Орлика і всієї тодішньої політичної та військової еліти України для українців. 

Отож, які уроки можна винести для сучасної влади з цього першого національного конституційного документа.

1. Авторитаризм Росії не підходить демократичній Україні. 

«А оскільки дехто з колишніх гетьманів, наслідуючи деспотичне московське правління, зухвало намагався привласнити собі, всупереч праву і рівності, необмежену владу, не соромлячись нехтувати давніми законами і вільностями… здійснити таку важливу справу, як виправлення і піднесення своїх принижених прав та вольностей».

2. Про потребу Київської митрополії та звільнення від підпорядкування Московському патріархату.

« …коли наша батьківщина буде звільнена від московського ярма, мусить сприяти поверненню її у підпорядкування первісній екзаршій владі Констатнтинопольського Апостольського престолу…»

3. Кримські татари як стратегічний союзник України.

«…тісний зв’язок любові єднає названий Козацький народ з Кримським ханством, з яким не раз Військо Запорозьке вступало у збройний союз і об‘єднаними силами виступало на захист своєї батьківщини і своїх вольностей…Ясновельможний Гетьман…дбає про…відновлення давнього братерства з Кримським Ханством…».

4. Про розподіл влади та важливість парламентаризму.

«…під час війни і в умовах миру збирати приватні та публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини, на яких і незалежні володарі…не відмовлялися підкорити свою думку спільному рішенню…».« …встановлюються три Генеральні Ради, які щороку збиратимуться…Перша – на свято Різдва Христового, друга – на свято Великодня, третя – на Покрову…І коли Ясновельможний Гетьман запропонує публічній раді щось на обміркування, тоді усі без винятку, муситимуть із чистим сумлінням, відкинувши свої й чужі приватні інтереси, без нечестивої заздрості і жадоби помсти, прийняти правильне рішення…».

5. Про контроль та відкритість зовнішньополітичної діяльності керівника держави.

«…якщо надходитимуть якісь листи з іноземних країн…належить... повідомляти (про них) Генеральну старшину, а також розкривати відповіді, і щоб не було таємної писемної кореспонденції, особливо чужоземної і такої, яка могла б завдати шкоди цілісності батьківщини і загальному благу…».

6. Як повернути заробітчан в Україну не лише на час карантину.

« …повинен пильно дбати про те, щоб простим козакам і простолюдинам не чинилося надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Бо ці надужиття спонукають люд залишити обжиті місця і відходити до чужих країв за межі рідної землі аби полегшити подібні тягарі і шукати життя кращого, спокійнішого і легшого».

7. Як побороти корупцію у владі.

«Оскільки ж усі тягарі та здирства нещасного простолюду беруть свій початок із підкупу за сприяння особам, що просять і домагаються…посад, не користуючись довір‘ям і не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до власного збагачення…тому найсерйознішим чином постановляємо …не надавати нікому ніяких урядів ані почестей керуючись якоюсь попередньою оцінкою…і не нав‘язуватиме на них нікого силоміць. Але завжди як козацькі, так і прості урядники, а особливо полковники, повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням…Цей закон належить виконувати і полковникам, не призначаючи сотників та інших урядників на основі дружніх стосунків і особистої прихильності без вільного голосування всього повіту…».

8. Соціальний захист військовослужбовців та їх родин.

«Встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і (господарства) жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягатимуться до жодних обов‘язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків».

9. Захист місцевого самоврядування і прав міських громад.

«Силою цього Виборчого акта ухвалюється, щоб столичне місто…Київ та інші міста України зберігали недоторканним й непорушними всі свої справедливо отримані закони та привілеї…».

10. Щодо неприпустимості зловживань митників та податківців.

«Нещасний простолюд дуже часто благає про відшкодування і висуває…скарги на відкупників мита, оскільки ринкові комісари переслідують його численними незвичними і незліченними здирствами……Таким же чином ринкові комісари повинні збирати ринковий податок лише від тих, хто йому підлягає, а не від бідних людей…».

Це лише деякі мудрі поради і своєрідні уроки від української влади початку 18 століття, яка свою владу втратила й допустила підпорядкування України Російською імперією.Тож влада нинішня мусить знати й вивчати історичний досвід державотворення, щоб не допустити помилок і діяти на благо України та українського народу!

Лідер партії Громадський рух “Рідна країна” Микола Томенко

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути