chrome firefox opera safari iexplorer

27 квітня Володимир Мономах почав княжити в Києві

27 квітня 2021 о 12:46

27 квітня 1113 року переяславський князь Володимир Всеволодович, прийнявши пропозицію (другу!) місцевої знаті посісти Київський престол, прибув до міста, де його урочисто зустріла делегація на чолі з митрополитом Никифором. 60-річний Володимир замінив на княжому престолі Святополка Ізяславовича. Став відомий в історії за прізвищем Мономах.

Придушивши повстання в Києві, підняте невдоволеними політикою князя Святополка містянами, Володимир того ж року прийняв зведення із 69 статей кримінального, цивільного і судового права, пішовши на поступки люду. Так, було зменшено рези (відсотки) за позички, скасовано холопство за борги (у розширеній редакції "Руської правди" ці постанови відомі під назвою Статут Володимира Мономаха).

Великий князь Київський Володимир Мономах був мудрим і розважливим, політично далекоглядним державцем. Подібно до князів Володимира і Ярослава Мудрого самовладно правив державою (1113—1125 рр) і припинив на деякий час феодальний розпад Русі. Він відновив централізовану монархію на Русі, зосередивши напряму, через синів та залежних князів ¾ князівств Русі. Разом з Києвом Володимир отримав і Турівське князівство Святополка, а сини останнього князювали на Волині. 

Володимир Мономах уславився як оборонець Русі від половецьких нападів. Великим авторитетом він користувався не тільки у Візантії (його мати – дочка імператора Костянтина), але і у Західній Європі (Мономах одружився з Гітою – дочкою останнього англо-саксоньського короля Гарольда, яка втекла з сім’єю з Англії після навали норманів), зумів піднести вагу Київської Русі на міжнародній арені.

Володимир Мономах відомий і як автор вміщеного в Лаврентіївському літописі «Повчання» своїм дітям — визначної літературної пам'ятки Київської Русі. У «Повчаннях» він не лише засуджує князівські міжусобиці й закликає до об'єднання руських земель, а й напучує нащадків самим учитися й поширювати освіту, власною поведінкою подавати приклад іншим. Свої настанови він підкріплює прикладами із власного життя, розповідає про численні походи, викликані необхідністю зміцнення єдності Русі та її захисту від зовнішніх ворогів. 

Завдяки здібностям дипломата та полководця і за допомогою численних шлюбів своїх синів, дочок та онук, за часів правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава, Русь пережила останній у своїй історії період єдності...

14 травня

Інші дати
Ярослава Стецько
1920 –  українська політична діячка, журналістка. Співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН.
 
Розгорнути
Народився Василь Стефаник
(1871, с. Русів, Івано-Франківська область - 1936) - українського письменника, майстра експресіоністичної новели. Автор збірок новел «Камінний хрест», «Синя книжчека», «Дорога».
«Я свою душу пустив у душу народу, і там почорнів з розпуки…» (Василь Стефаник)
Розгорнути
Народився Олександр Фомін
(1869, Росія - 1935) – ботанік. З 1914 року працював в Україні. Праці присвячені питанням морфології, систематики флори Кавказу, Криму, Сибіру, Дал. Сходу й України. Після смерті Фоміна, Київський ботанічний сад був названий на його честь.
Розгорнути