chrome firefox opera safari iexplorer

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 2021 о 12:28

Сьогодні, 18 травня, минає 77 років від початку депортації кримськотатарського народу. Складовою частиною депортації було насильницьке виселення татар з історичної батьківщини — Криму. Розпочалося воно о третій ранку 18 травня 1944 року і тривало до 20 травня 1944 року. 

Упродовж цих кількох днів майже все кримськотатарське населення було депортовано. Для виконання цього наказу НКВС залучила понад 32 тисячі силовиків. Службовці НКВС заходили до татарських помешкань, оголошували людям, що їх виселяють із Криму за зраду, та давали для збору речей 15—20 хвилин. 

Спорожніле кримськотатарське село Ускют, 1945. Згодом Крим почав активно заселятися росіянами. Фото з Вікіпедії

Вантажними автомобілями людей доправляли до залізничних станцій. У зачинених, вщент заповнених, товарних вагонах вивозили з Криму. За різними підрахунками, під час переїзду загинуло близько 8 тисяч осіб – переважно діти та люди похилого віку. Найпоширенішою причиною смерті були спрага та тиф, дехто божеволів. Все майно, яке належало татарам і залишилося після їх депортації, держава залишила собі. 

Більша частина депортованих опинилися в Узбекистані та сусідніх з ним районах Таджикистану й Казахстану. За різними підрахунками, було депортовано понад 180 тисяч кримських татар.

Офіційною причиною насильницького переселення стало звинувачення всього кримськотатарського народу в державній зраді та співпраці з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни.

 

Кримськотатарський льотчик-ас, учасник національного руху кримських татар Амет-Хан Султан — єдиний двічі Герой Радянського Союзу з Криму. Був представлений до третьої зірки Героя, але не був її удостоєний через відмову від зміни національності. У ті травневі дні 1944-ого з депортували не лише цивільне населення, а й понад 10 тисяч кримських татар – солдат та офіцерів, котрі воювали на фронті й більшість з яких після депортації загинули.

Після депортації почалося перейменування кримськотатарських сіл, районів і міст, а в переписах населення СРСР (1959, 1970, 1979) згадки про кримських татар були заборонені.Це примусове виселення стало однією із найшвидше здійснених депортацій в історії людства та одним із найяскравіших прикладів злочинів радянського режиму, вчинених під час Другої світової війни, який радянська влада категорично заперечувала. 

1950-ті—1960-ті роки минули під знаком боротьби кримських татар за право повернутися до Криму. Повернення стало можливим лише за горбачовської перебудови. Цей процес посилився у 1988—1989 роках. 

Згідно з переписом населення УРСР 1989 року, на півострові вже жили 46 807 кримських татар.

*угорі — картина Рустема Емінова «Між минулим і майбутнім» (із зібрання Ленура Іслямова)