chrome firefox opera safari iexplorer

«Сьогодні 13. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число? »

13 травня 2021 о 14:02

13 травня 1933-ого на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції застрелився Микола Хвильовий, український прозаїк, поет. Автор літературного гасла «Геть від Москви! Даєш Європу!».

Син дворянина. Учасник Першої світової війни, з якої вийшов переконаним більшовиком. У квітні 1919-го вступив до КП(б)У.

З 1921-го мешкав у Харкові, активно друкувався. Входив до багатьох літературних організацій – «Гарт» (1923), Урбіно, ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) (1925), Пролітфронт (1930).

У своїх памфлетах виступав проти русифікації української культури.

«Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стилів українська поезія повинна втікати якомога швидше, – писав Микола Хвильовий. І пояснював: – Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування».

Члени ВАПЛІТЕ. Сидять (зліва направо): Павло Тичина, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Олекса Слісаренко, Майк Йогансен, Гордій Коцюба, Петро Панч, Аркадій Любченко; стоять (зліва направо) — Михайло Майський, Григорій Епік, Олександр Копиленко, Іван Сенченко, Павло Іванов, Юрій Смолич, Олесь Досвітній, Іван Дніпровський. Харків, 1926 рік. ФОТО: Харківський літературний музей

Микола Хвильовий зазнав нищівної критики і звинувачень в антипартійності, «українському буржуазному націоналізмі», намаганні відірвати українську культуру від російської». Був змушений публічно каятися і відмовлятися від своїх поглядів. Однак, попри спроби писати в руслі «партійної лінії», був майже цілком ізольований від літературного життя.

Публічне шельмування Хвильового було майстерно зрежесовано. Його представляли націоналістом, фашистом, підголоском буржуазії та куркулів. Він кається, але йому не вірять. Він розуміє – гратися більше не дадуть, потрібна повна капітуляція, І тут саме заарештовують його близького приятеля Михайла Ялового. Хвильовий розуміє: невдовзі так буде з ним. І знаходить вихід: вибудовує драматургію високого і страшного спектаклю, яким кине виклик всім. Мішенню він не буде, не дочекаються.

3 травня 1933 року до Миколи Хвильового прийшли письменники Микола Куліш та Олесь Досвітній. Обговорюючи арешт Ялового, вирішили домагатися прийому прокурора Верховного суду УСРР Лева Ахматова. Коли письменники вирішили розходитися, Хвильовий вийшов до свого кабінету, де й застрелився, залишивши дві передсмертні записки. Одну з них він адресував своїй доньці, іншу товаришам-письменникам:


«Арешт Ялового — це розстріл цілої генерації. За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий. «Отже», як говорить Семенко... ясно...Сьогодні прекрасний сонячний день. Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13-те. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число? Страшенно боляче...»

«Велич Хвильового зовсім не в тому, що він кинув гасло «Геть від Москви» – це гасло було кидане й перед ним. Велич його не в тому, що його Аглая – активна волюнтаристка, такий собі Донцов у спідниці, – пише у статті «Непророслі зернята» літературний критик і славіст Юрій Шевельов. – Вага літераторів і літератури того часу полягає насамперед у тому, що вони були повними людьми, що вони не боялися говорити правду і хотіли творити повну літературу, а не пісну».

За інформацією УІНП, Радіо Культура, літературознавчих джерел

24 грудня

Інші дати
День працівників архівних установ
Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників архівних установ» від 30 жовтня 1998 року № 1200/98.
Розгорнути
Народився Спиридон Черкасенко
(1876, м. Новий Буг Миколаївської обл. - 1940)  - письменник, педагог, журналіст, освітньо-культурний діяч. Автор п'єс, історичних романів, оповідань, віршованої трагендії "Коли народ мовчить" та історичної драми "Северин Наливайко". Деякі його вірші покладені на музику та стали народними піснями.
Розгорнути
Народився Костянтин Данькевич
(1905, м.Одеса – 1984) – український композитор, піаніст, педагог. Автор балету «Лілея», опер «Трагедійна ніч», «Боглан Хмельницький», «Назар Стодоля», музики до театральних вистав та кінофільмів.
Розгорнути
Народився В’ячеслав Чорновіл
(1937, с.Єрки, Черкаська область – 1999) – літературний критик, публіцист, політичний діяч. Герой України.
«Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе.» (Вячеслав Чорновіл)
Розгорнути