Трійця — одне з дванадцяти головних православних свят. Іноді його ще називають днем зішестя Святого Духа. З цієї назви видно, з якою подією пов'язана таке святкування. Власне, з описаним в Біблії зішестям на землю Святого Духа, яке провіщав Ісус Христос і яке показало, а заодно і довело триєдність Бога, тобто існування трьох осіб єдиного по суті Бога — Отця, Сина і Святого Духа.
Свято на честь Святої Трійці встановили учні Ісуса Христа — апостоли. Цим вони хотіли закріпити в пам'яті людей подію, що відбулася на п'ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, в той день Святий Дух зійшов на цих самих апостолів, які до того моменту вже п'ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, яка згодом стала першим християнським храмом. Сіонська світлиця, де на апостолів зійшов Святий Дух, у той час, за загальним звичаєм, теж була прикрашена гілками дерев і квітами.
Офіційне встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і єдиносущія всіх Божих осіб.
На Трійцю прийнято прикрашати храми і будинки гілками дерев, травою та квітами, які символізують відродження всього живого на землі. Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві.
А на українських землях стали відзначати Трійцю набагато пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII — початку XIV століть.
Українці називають ці дні Зеленими святами, бо зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають подвір'я, оселі і всі прибудови, а священики освячують зілля, які люди приносять до церкви.
Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи: небо, землю і підземний світ. Вважалося, що Дід-Ладо – добрий дух предків — разом з гіллям-клечанням приходив до господи і оберігав людину та її житло від недобрих сил.
Обрядовість Зелених свят знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі її лежали культ дерев та рослинності, магія закликання майбутнього врожаю.
Цікаво, що образ Трійці в українській символіці присутній і у різдвяному трисвічнику, що зветься «трійця», у колядках про створення світу, гаївках-веснянках та троїстому знаку на писанках.
В Україні ще у ХYIII столітті у середину трав на свято Трійці ставили потрійну свічку, що теж називалася «трійцею» і повинна була горіти протягом усієї обідні. Потім трави, освячені у церкві, використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому.
За матеріалами відкритих джерел
