chrome firefox opera safari iexplorer

7 червня: Свята Трійця

07 червня 2020 о 11:41
ua.depositphotos.com

Трійця (П’ятдесятниця, Сходження Святого Духа, Зелена неділя) – велике християнське свято, коли віряни славлять Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.
Свято відзначають від 381 р. – тоді II Вселенський собор затвердив догмат про Трійцю.
Святкують Трійцю на 50-й день після Великодня і на 10-й день після Вознесіння Господнього. Цього року – рідкісний збіг: Свято Трійці відзначають 7 червня і православні, й католики.
Напередодні храми прикрашають зеленим гіллям липи, клена, берези, а підлоги – травами та лепехою. Оселі квітчають чебрецем, м'ятою, любистком, польовими квітами.
У День Святої Трійці в усіх церквах відбувається святкова Божественна літургія. Священики вбрані в урочисті зелені шати. Біля храмів освячують зело – потім його зберігають цілий рік і використовують для лікувальних цілей.
Трійця — одне з дванадцяти найважливіших після Великодня свят, присвячених подіям земного життя Ісуса Христа і Богородиці.
На землю зійшов Дух Святий – як і пророкував Ісус Христос. Дух Святий зійшов на дванадцятьох апостолів – учнів Христових – які на той час молилися в храмі на горі Сіон разом із Божою Матір’ю. «І з'явилися їм язики поділені, мовби вогненні, й на кожному з них по одному осіло. І всі вони сповнилися Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти дав… Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого» (Матв. 28, 19).
Відтоді кожен народ отримав дар рідної мови, щоб цією мовою славити Господа. Того дня дуже багато людей прийняли віру Христову і охрестилися, тож вважається, що саме тоді постала Свята Вселенська Апостольська Церква, від якої утворилися всі християнські громади світу. Першим же християнським храмом стала саме та будівля на горі Сіон, де молилися апостоли з Богородицею. Нині це Храм Гробу Господнього в Єрусалимі.
Свята Трійця – запашне, квітуче свято, яке символізує оновлення життя, буяння і розвій.
Святу Трійцю люди святкували серед природи родинами, цілими вулицями чи й селами. Приносили різні страви: хліб, короваї, пиріжки, м’ясо.
Трійця — зрештою, як і багато наших свят – вплела у свій вінок свідчення Святого Письма і давньоукраїнські народні традиції. З нею пов'язано безліч легенд, переказів, повір’їв і прикмет.
Що можна робити на Трійцю, а чого не можна?
Як і на будь-яке християнське свято, в жодному разі не можна лихословити, бажати комусь зла (зрештою, цього не можна робити і в інші дні).
Не годиться тяжко працювати, щоб не відволікатися від осяяння своєї душі Духом Святим.
А ще не можна купатися у водоймах – бо русалки залоскочуть.
Не слід завдавати болю будь-якому зелу – робити віники з гілля чи майструвати дерев’яні паркани.
Прикмети говорять:
Якщо на Трійцю іде дощ, літо буде теплим і сонячним. Якщо після дощу сяє сонце – чекаймо багатого врожаю, надто жита-пшениці, ягід-грибів.
Якщо парубок цього дня сватається, шлюб буде щасливим, із ладом в оселі та гарними й здоровими дітками. Найкраще свататися на Трійцю, а весілля гуляти – на Покрову.
Відганяє хвороби та негаразди добродійність: слід на Трійцю допомогти нужденному, подати милостиню жебракові.
Якщо в домі є дівчата на порі, мати зберігала скатертину, що нею застеляли святковий стіл на Трійцю: неодмінно з’явиться заможний і працьовитий наречений для доньки.
Субота перед Трійцею — Батьківська чи Дідова, Поминальний день. Вважається, що наші дорогі небіжчики цього дня сходять на землю, щоб трішечки побути поруч із нами. Люди читають молитви за всіх спочилих у надії воскресіння та життя вічного. Також прибирають на гробках.
Господині печуть пироги, варять вареники з ягодами; родина збирається, щоб згадати своїх померлих добрим і вдячним словом.
Варто вийти зранку на город зі святковим, щойно спеченим, пирогом і покришити його, щоб вшанувати духів своїх рідних, аби ті опікувалися родиною.
У суботу перед Трійцею трави і квіти набувають цілющої, ба навіть магічної, сили. Тож лікувальні трави найкраще збирати саме тепер.
А в понеділок, за давньою народною традицією, молодь «водить Тополю» («Вербу»). Дівчата обирають з-поміж себе найгарнішу, прикрашають її квітами та ведуть селом, співаючи обрядових пісень.
За тиждень по Трійці починається Петрів піст (Петрівка). Цього року піст триватиме 27 днів, тобто від 15 червня до 11 липня.
Зі СвятоюТрійцею будьте здорові та дужі!
Божої благодаті вам із Духом Святим!

Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Традиції

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути