Нині залишилося небагато записів голосів класиків української культури межі ХІХ — початку ХХ ст. та загалом тогочасних аудіозаписів українських пісень. Хоча тоді вже існувала більш-менш доступна технологія звукозапису. Одним із перших, хто взявся серйозно за цю справу, був знавець народної культури та композитор Філарет Колесса — засновник української етнографічної музикології. 

Так, саме завдяки йому нині зберігся фрагмент народної пісні «Ой заїхав козак та з Україноньки» у виконанні Лесі Українки. До речі, поетеса разом із чоловіком К. Квіткою та художником О. Сластіоном 1908 року організувала експедицію Ф. Колесси до Наддніпрянщини для фіксації кобзарського та лірницького репертуару.

Філарет Колесса народився 17 липня 1871 року на Львівщині в родині священника. В юності найбільший вплив на хлопця мав його старший брат Іван, відомий публікаціями українських народних пісень. Саме під його впливом Філарет зацікавився українською етнографією. Вищу освіту здобув у Віденському та Львівському університетах, а 1918 року при першому захистив дисертацію та одержав вчений ступінь доктора філології. Опісля викладав у різних вищих навчальних закладах, зокрема в Кам’янець-Подільському державному українському університеті (1919—1920), Українському таємному університеті (1922—1924). Був членом Наукового товариства імені Шевченка та академіком Всеукраїнської академії наук (із 1929), згодом — професором Львівського університету (1939—1947). 

Філарет Колесса — один із найвідоміших українських діячів, яких радянська влада вмотивувала взяти участь у діяльності Народних зборів Західної України, що восени 1939 року легалізували входження західноукраїнських земель до складу УРСР.

Наукові інтереси вченого охоплювали дослідження ритміки народних пісень західноукраїнського регіону. Він вважав помилковим надмірне акцентування уваги на іноземних впливах у процесах формування української народної музичної культури. Свої погляди, власну систему транскрипцій пісень та дум, а також значний масив етнографічного матеріалу Ф. Колесса виклав у численних працях, що й нині не втратили наукової цінності.

Записи оцифровані і викладені у вільний доступ

Унікальна фоноколекція зберігається у Приватному архіві Філарета Колесси.

Ці аудіозаписи українських дум, пісень, інструментальних композицій у виконанні кобзарів і лірників, а також голосів самого Філарета Колесси і, правдоподібно, Лесі Українки, що були зафіксовані протягом 1904–року) були оцифровані й розміщені у вільний доступ на «Вікісховищі» і «Вікіпедії».

Записи публікуються без обмежень авторського права (на умовах, аналогічних суспільному надбанню), і можуть вільно копіюватись і використовуватись громадськістю.

Проєкт здійснено ГО «Вікімедіа Україна» і профінансовано Фондом «Вікімедіа». Оцифрування і цифрову обробку сигналу здійснили спеціалісти Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України.

На записах зафіксовано спів 11 виконавців: це Гнат Гончаренко, Петро Древченко, Микола Дубина, Остап Калний, Михайло Кравченко, Платон Кравченко, Іван Кучеренко, Степан Пасюга, Явдоха Пилипенко, Антін Скоба, Опанас Сластіон.

Записи розміщено у Вікісховищі на спеціальній сторінці.

При прослуховуванні цих фонограм слід враховувати особливості технології їхнього створення. Фонограф був першим у світі засобом, який давав можливість зафіксувати і відтворити аудіосигнал. Проте, його можливості були обмеженими порівняно з сучасними засобами звукозапису. Крім того, під впливом часу фоновалики частково втрачають первинну якість звучання. Через те, не всі записи збереглися добре, на деяких є високий рівень шуму.

За матеріалами Національного музею історії України, «Радіо Свобода»