chrome firefox opera safari iexplorer

23 липня: цікаво знати

23 липня 2021 о 06:41

Приходь до своєї віри добрими справами.
(Феодосій Печерський)

23 липня за народним календарем – день Антонія Рясочника. До цього часу на водоймах утворювалося багато ряски, яку селяни використовували в якості добрив та корму для тварин. Вважалося, що цього дня краще не наближатися до озер та річок, оскільки в рясці живуть русалки, які здатні затягнути під воду.

Якщо 23 липня гримить і блискає, то десь у полі копи горять. У минулі часи помітили, якщо в цей день буде глухий грім – до тихого дощу, а якщо грім гучний, можна чекати на зливу. З давніх часів до нас дійшло цінне зауваження для рибалок: якщо грім у пісний день (середа і п’ятниця) – у рибалок буде хороший улов риби.

За церковним календарем 23 липня вшановують преподобного Антонія Печерського – (бл. 982 – 1073) – святого Православної церкви, церковного діяча Київської Русі, засновника Києво-Печерського монастиря і будівничого Свято-Успенського собору.

Народився він у набожній родині на Чернігівщині у 982 році, і вже у молодому віці викопав печеру, аби там відбувати подвиги. Незабаром пішов до Афону, де прийняв чернецтво, після чого повернувся до України і шукав місце подібне до Афону. Після тривалих пошуків оселився під Києвом у печері. Проводив час у молитвах та постах. Невдовзі до нього стали приходити люди за порадами, а потім і ченці. Так і було засновано Лавру близько 1051 року. Помер преподобний Антоній у 1073 році і похований у тій же печері, в якій і оселився від самого початку.

Іменинники 23 липня:

Антон, Данило, Леонтій.

23 липня згадують:

Памво Беринду (між 50-70 роками 16 ст., нині смт Єзупіль, Івано-Франківської області – 1632) – український культурний діяч, лексикограф, видавець. Найвизначніша праця – перший друкований український словник «Лексикон словенороський» (1627), який став цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам’яток, писаних церковнослов’янською мовою.

Події 23 липня:

1888 – у Києві відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому.

1936 – прийнято рішення про створення Інституту історії України АН УСРР.

1944 – радянські війська звільнили в’язнів концтабору Майданек.

1951 – у Франції запрацювала штаб-квартира НАТО.

1952 – відбувся військовий переворот в Єгипті.

1980 – на космічному кораблі Союз-37 у космос вирушив перший космонавт з Азії – в’єтнамець Фам Туан.

1990 – Леонід Кравчук обраний головою Верховної Ради УРСР.

Чи знаєте ви що:

Дещо про сон
1. Рекорд на найдовшу відсутність сну складає 18 днів, 21 годину і 40 хвилин. Внаслідок такого неспання рекордсмен отримав галюцинації, параною, погіршення зору, проблеми з мовою, концентрацією і пам’яттю.
2. Якщо вам досить п’яти хвилин, щоб заснути, значить, вам явно не вистачає сну. Ідеальний проміжок – між 10 і 15 хвилинами. Це означає, що ви достатньо сильно втомилися, але вдень ви себе відчували бадьорим.
4. Новонароджена дитина – причина браку сну батьків. У перший рік його життя батьки втрачають 400-750 годин сну.
5. Деякі учені вважають, що нам сняться сни для закріплення подій в довгостроковій пам’яті, тобто нам сняться речі, які варто запам’ятати. Інші вважають, що нам сняться елементи, які потрібно забути, – усунути спогади, які «засмічують» наш мозок, заважаючи розумовій роботі.
6. Фаза швидкого сну допомагає розвинути розумові здібності. У недоношених немовлят 75 відсотків сну складає саме ця фаза сну.
7. Розлив нафти з танкера «Принц Уїльям» в 1989 році, катастрофа шатлу «Челленджер» і аварія на Чорнобильській АЕС – всі вони пов’язані з людськими помилками, здійсненими через нестачу сну.
8. Підліткам потрібно стільки ж сну, скільки і маленьким дітям – близько 10 годин, тоді як тим, кому за 65, – 6 годин. Для середнього віку – 25–55 років – оптимально 8 годин.

Джерело: CalenDay
Розділи: Календар

7 жовтня

Інші дати
7 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день архітектора.
  • Міжнародний день житла (Всесвітній день Хабітат).
  • Міжнародний день лікаря.
Розгорнути
1253 — коронація галицько-волинського князя Данила Романовича (Галицького)
королівською короною, надісланою Папою Іннокентієм IV. Данило Галицький (1201 – 1264) відновив і розбудував Галицько-Волинську державу. Сприяв розвитку міст, залучаючи туди ремісників і купців. За його правління були побудовані міста Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок. За часів його князювання Галицько-Волинська держава, маючи кордони по Карпатах, Дніпру та Дунаю, була фактично найбільшою державою Європи, праобразом першої української національної держави.
Історичною заслугою Данила Романовича було об’єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз’єднаних після смерті Романа… Данилові не вдалося здійснити свого найголовнішого наміру — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинське князівство знову підвелося із занепаду і набрало нової сили. (Іван Крип’якевич)
Розгорнути

Новини Дивитися всі