chrome firefox opera safari iexplorer

Окрадений і знищений Золотоверхий

14 серпня 2021 о 10:47

14 серпня 1937-го радянська влада вчинила черговий злочин, потужним вибухом частково зруйнувавши собор Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, збудований у 1108—1113 рр. князем Святополком Ізяславичем.

Монастир було закрито ще в 1922 р. Руйнування його споруд (Золотоверхого собору, дзвіниці, монастирських будівель) розпочалося в 1934 р., після повернення столиці України в Київ – задля розчистки місця під амбітний урядовий центр (дві гігантські споруди з колонами та 34-метровий пам’ятник Леніну посередині).

Археолог і мистецтвознавець Микола Макаренко (1877—1938) – єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря – невдовзі був репресований саме за свою принциповість. На основі організованої владою «експертизи» за участі інших «дослідників» було зроблено висновок, що собор збудований переважно у барокові часи, а не в ХІІ ст., а тому пам’ятка культури світового значення «не становить ні історичної, ні культурної, а ні архітектурної цінності».

Руїни Михайлівського Золотоверхого монастиря. Фото: kievpost.org

Виконання злочину було спеціально приурочене до великого православного свята – Медового Спаса або Маковія. Рішення приймалося на рівні ЦК КП(б)У.  Більшість функціонерів, що вчинили цей злочин – Постишев, Балицький, Затонський, – незабаром були замордовані своїми ж кремлівськими господарями.   

Перед знищенням собору з нього були зняти фрески, мозаїки та рельєфи, що мали непересічну художню вартість. Більшість було вивезено до музеїв Москви (мозаїка «Дмитро Солунський» в Третьяковській галереї), Ленінграда (верхня частина фрескової постаті Самуїла —у Російському музеї в Санкт-Петербурзі), Новгорода, інших міст Росії.Мозаїчну композицію «Євхаристія» було перенесено до Софійського собору.

Потворний урядовий центр так і не збудували. Через незадовільний вигляд єдиної зведеної споруди (будівля нинішнього Міністерства закордонних справ) будівництво зупинили. 

Михайлівський Золотоверхий у часи Майдану був і шпиталем, і волонтерським центром


Руїни Михайлівського Золотоверхого простояли до кінця ХХ століття. До 2000-річчя Різдва Христового храм було відновлено в барокових формах ХVІІІ ст. Під час подій Євромайдану 2013—2014 рр. у Михайлівському соборі знайшли притулок активісти Майдану і було влаштовано польовий шпиталь, пізніше при монастирі діяв пункт допомоги переселенцям зі сходу...

За матеріалами Українського інституту національної пам'яті, видання «День»

Розділи: Громадянська

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути