Унікальні світлини фотографа Шевченка

19 серпня — Всесвітній день фотографії. Свято молоде, його заснував у 2009 році австралійський фотограф Корскі Ара (Korske Ara). Дата вибрана на честь дня, коли французький уряд придбав патент на дагеротип — ранній фотографічний процес.

Цього дня ми пропонуємо розповідь про художника і фотографа Григорія Петровича Шевченка (1868 – 1941 рр.), внучатого небожа Кобзаря. Він залишив українцям унікальні фотолистівки із зображеннями земляків Тараса Шевченка та місць, де народився й провів дитинство поет, світлини, на яких зображені аграрні роботи, чимало яких вже відійшла в минуле: молотьбу й скиртування паровими машинами, жнива, випасання худоби, тіпання конопель тощо. Фотолистівки Григорія Шевченка друкували по всьому світу.

*На галявині. Фотограф Г.П.Шевченко. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 30-і рр. ХХ ст.*

Фотограф зафіксував для історії яскраву плеяду видатних постатей, діячів культури, селян – земляків Тараса Шевченка, яким довелося його бачити, а також мальовничі українські краєвиди.

*Г.П.Шевченко. Весільна група. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1907—1909 рр.*

Цінними в його фотозображеннях (у художньому та історичному аспектах) є будь-які деталі: вираз обличчя сфотографованих, їхні постави, одяг, взуття, прикраси, як, власне, й побудова самої композиції на тлі живописних пейзажів с. Керелівки Звенигородського повіту Київської губернії, а нині – с. Шевченкового Звенигородського району на Черкащині.

Надзвичайно цінним є й те, що його фотодіяльність припадає на кінець ХІХ – початок ХХ ст., коли ці місця ще не зазнали разючих змін і зберігали свою незайману автентичність. Але, на превеликий жаль, із чималого доробку нащадка великого роду збереглося лише декілька десятків фотографій і листівок.

*Г.П.Шевченко. Чумацька валка. Черкащина, Звенигородський р-н, с. Керелівка. 1908 р.*

*Г.П.Шевченко. Село Керелівка. Вітряки. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1907—1908 рр.*

Григорій Шевченко відомий не тільки своїми світлинами, а й фотолистівками. Серію фотолистівок 1908 року Григорій Шевченко назвав “Види і типи Малоросії”, а серію 1908—1909 рр. випускав під грифом “Родина Тараса Гр. Шевченко” (у сенсі “батьківщина Тараса Шевченка”). Філокартисти, до речі, вважають, що вона була досить великою та нараховувала більше 150 тиражованих карток.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керилівка (фотомонтаж). Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908—1909 р.

Листівки з червоними написами виходили протягом 1901 – 1903 рр. і були найвищої якості. Вони отримали серед колекціонерів назву “Червоний Шерер” і залишаються предметом особливого зацікавлення багатьох поколінь філокартистів.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Село Керелівка. Хата на батьківщині Т.Г.Шевченка. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908—1909 рр.

Фотолистівки Григорія Шевченка були віддруковані не лише в Україні і Росії, а й в США. Наприклад, класичний український сюжет “Хлопець і дівчина біля тину” був тиражований у Нью-Йорку.

Фотолистівка. Вид-во Г.П.Шевченка. Типи. Село Керелівка. Парубок з дічиною. Черкащина, Звенигородський р-н, с.Керелівка. 1908—1909 рр.

Матеріали із книги “ГРИГОРІЙ ШЕВЧЕНКО – МАЙСТЕР ФОТОЖИВОПИСУ, СПАДКОЄМЕЦЬ ШЕВЧЕНКОВОГО РОДУ”, опубліковані на сторінці Сільська фотографія Середньої Наддніпрянщини кінця 19-20 ст.