Сьогодні виповнюється 145 років від дня народження Сергія Єфремова — літературознавця, громадського діяча, заступника голови Української Центральної Ради.
Із цієї нагоди хочемо розповісти історію одного фото з експозиції Національного музею історії України — поштівки зі світлиною фундаторів видавництва «Вік», виготовлена 1907 р. у петербурзькій майстерні фотографа С. Прокудіна-Горського, на якій бачимо Сергія Єфремова у колі однодумців. У цьому видавництві 1911 р. побачила світ його фундаментальна праця «Історія українського письменства».
Видавництво «Вік» (1897—1919) — яскравий феномен українського культурного життя на зламі XІX—XX ст. Розпочало свою діяльність як видавничий гурток, створений 1894 р. у середовищі студентської молоді, яка поставила собі за мету систематично готувати до друку українські книги для якнайширшого кола читачів. Попри чинність на час його появи Емського указу, спромоглося дати читачеві україномовну книгу в її досить повному і репрезентативному асортименті.
Співробітники видавництва систематично працювали над випуском двох тематичних серій — «Селянська бібліотека» (для народного читання) та «Українська бібліотека» (для фахових реципієнтів, інтелігенції). За час свого існування «Вік» видав понад 140 назв української художньої, навчальної і науково-популярної літератури загальним накладом 560 тис. примірників.
Сергій Єфремов був одним із найвизначніших співробітників видавництва «Вік». Його завдання він вбачав у тому, аби «збудити національну свідомість серед народних мас, витворити національну інтелігенцію й, виясняючи потреби українського народу, згуртувати ту силу, яка б ті потреби за свої взяла і встала на їх оборону».
*на світлині вгорі — фото з особової справи студента Університету св. Володимира Єфремова Сергія
