chrome firefox opera safari iexplorer

На Закарпатті масово квітне пізньоцвіт осінній

06 жовтня 2021 о 14:10

У Закарпатській області масово квітне пізньоцвіт осінній – галявини із фіолетовими квітами, схожими на крокуси, можна зустріти вздовж річок та доріг, та навіть біля старих монастирів.

Про це повідомляє «Укрінформ» із посиланням на місцевого гіда Сергія Прокопа, який спеціалізується на екологічних екскурсіях Закарпаттям.

“Перша половина жовтня – пора цвітіння пізньоцвіту осіннього на Закарпатті. Ці квіти зараз масово цвітуть на галявинах біля річок та вздовж доріг регіону. Я воджу своїх туристів в локації із пізньоцвітами біля села Мала Копаня, також такі галявини є на схилах Чорної гори біля Виноградова. Багато пізньоцвіту осіннього в Ужанському національному паркові. Також, і про це мало хто знає, багато пізньоцвіту зараз цвіте біля Мукачівського Святомиколаївського монастиря”,  – розповів Прокоп.

Гід наголошує туристам, що не можна зривати ці квіти, бо пізньоцвіт осінній – отруйна рослина. Ним можна хіба милуватися.

“Також багато людей плутають пізньоцвіт із шафраном Гейфеля, який квітує на Закарпатті навесні. Наголошую, що це різні рослини”, – наголосив він.

Пізньоцвіт осінній – це багаторічна трав’яниста рослина з родини лілійних (Liliaceae). Підземна частина – бульбоцибулина, від якої восени розвиваються блідо-рожеві квітки, навесні з’являються зелені широколанцетні листки і плоди. Бульбоцибулина дворічна, сидить досить глибоко в ґрунті. Квітки великі – рожево-лілові, рідко білі. Плід – коробочка. Цвіте у вересні-жовтні. Вся рослина отруйна.

Росте на вологих луках в низині, передгір’ї та гірській частині Закарпатської області, в Прикарпатті, на Буковині, особливо в басейні Пруту й Тиси, невеличкими заростями по кілька гектарів. Природні зарості пізньоцвіту на Закарпатті взято під охорону в межах всього ареалу. Їх використовують як насінники.

*фото: Ужанський національний парк

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути