chrome firefox opera safari iexplorer

Чому українське ТБ не українське?

07 квітня 2011 о 15:30

Більшість українців вбачає причину того, що українських музичних виконавців не пускають в ефір вітчизняних ТБ-каналів, — в планомірній політиці русифікації.

Але боюся, що це не зовсім так. Я вважаю, що справжня причина «роспопізації» вітчизняного ТБ лежить в дещо іншій площині, а саме — в площині страху.

Страху владоможців, що у української молоді з’являться авторитети, які здатні проявляти свою громадянську позицію. Адже на відміну від «роспопу» багато українських виконавців неодноразово демонстрували, що для них гроші – не все, що для них існують принципи, а патріотизм – не просто слова.

Влада (яка зрослася з олігархатом) реально боїться народних бунтів і втрати внаслідок них свого (а насправді прихватизованого у народу) майна і влади. Тому вона й робить все, щоб не було нації, не було народу, а було – суспільство споживання. Суспільство, яке не мислить. Суспільство, яке толерантне до своїх гвалтівників. І влада ретельно підчищає інформаційний простір, який у нас замінив суспільну свідомість, від усього, що бодай теоретично може стати каталізатором вибуху народного гніву.

Не вірите? Тоді дивимося далі – влада блокує інформаційний простір від будь-яких проявів вільнодумства. На чому зростало покоління студентів, які зробили Майдан в 2004 році? З українських виконавців у нас тоді були широко відомі лише ВопліВідоплясова, Океан Ельзи, ТанокНаМайданіКонго та Тартак. Ми їх слухали.

Але майже не співали під гітару (хіба за виключенням «Друг» і «Квітка» від ОЕ). Під гітару ми співали пісні Цоя, ДДТ, Машини Врємєні, Аліси, ЧИЖа, Чайфа, Аріі. Саме пісні старого русского року живили наш бунтарський дух.

Гімном студентського спротиву була пісня Арії «Я Свободен!» — саме вона змушувала нас розпрямляти спини і ставати пліч-о-пліч, кидати виклик тиску зі сторони керівництва навчальних закладів, зриватися з пар, коли на тих парах нам починали втирати, що доля країни – то не наша справа. Що наша справа — отарою йти на бійню. Що влада сама розбереться і «всьо буде данбас». Старий русскій рок, що лунав з вікон всіх гуртожитків обох студмістечок Одеси, дав нам відчути що «разом нас багато і нас не подолати», підготував нас до того, щоб ми подолали свій страх. І ми його подолали.

А тепер питання – якщо справа лише в планомірній політиці русифікації, то як часто ви бачите на нашому ТБ чи чуєте в ефірі радіостанцій пісні Кіно/Цоя, Арії, Аліси, Чайфа, Чіжа, ДДТ, що просякнуті духом свободи і непокори?

Їх немає! Піпл годують «роспопом», виховуючи з нього зразкових членів суспільства споживання, тобто овець, яких можна доїти й стригти, а в кінці загнати на бійню.

Тому, інформаційна блокада українських виконавців – це не стільки інструмент русифікації.

Інформаційна блокада українських виконавців — це не наслідок дії ринкових законів. Українські виконавці однозначно якісніші за «роспоп».

Інформаційна блокада українських виконавців – це блокада розвитку громадянського суспільства, це блокада створення вітчизняних суспільних авторитетів, блокада паростків справжньої української еліти.

Це – інструмент війни олігархату проти українського народу за українські ресурси. І музика — лише один з аспектів. Те саме з підбором ведучих, експертів, гостей студій.

P.S. А ви кажете мова/культура – не важливі, головне щоб економіка працювала... Вона й працює. На кишені олігархів.

Євген Сойкін, м. Одеса

«Рідна країна»

5 грудня

Інші дати
День працівників статистики
Відзначається День працівників статистики в Україні 5 грудня. Це професійне свято, встановлене Указом Президента від 02.12.2002 № 1120/2002.
Розгорнути
Народився Михайло Дерегус
(1904, с. Веселе, Харківська область - 1997) - український графік і живописець. Автор картин «Тарас Бульба на чолі війська», «Тарас слухає кобзаря», «Дума про козака-бандуриста», «Маруся Богуславка», «Козака несуть», «Народження пісні».
Розгорнути
Народився Григір Тютюнник
(1931, с.Шилівка Полтавська область - 1980) - українського письменника. Автор творів «Вогник далеко в степу», «Климко», «Син приїхав» та інші.
«Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові». (Григір Тютюнник)
Розгорнути
Народився Олександр Олесь (Кандиба Олександр Іванович)
(1878, м. Білопілля, Сумська область – 1944) – український поет. Автор збірок «З журбою радість обнялись», «Поезії».
«Сміються, плачуть солов'ї Ти не дивись, що буде там, І б'ють піснями в груди: Чи забуття, чи зрада: "Цілуй, цілуй, цілуй її - Весна іде назустріч вам, Знов молодість не буде! Весна в сей час вам рада» (Олександр Олесь)
Розгорнути

Новини Дивитися всі