chrome firefox opera safari iexplorer

Залізничні цікавинки Франківська

21 квітня 2016 о 13:17

Станиславів кінця ХІХ – першої третини ХХ століття був важливим залізничним вузлом Галичини. Саме тут розміщувалася Дирекція залізниць (тепер – головний корус медінституту). Залізниця була прокладена через Станиславів у 1866 році при побудові лінії Львів-Ходорів-Станиславів-Чернівці. 1 вересня 1866 року потяг Львів-Чернівці прибув у у Станиславів – місто вступило в еру залізничних перевезень.

 

Пропонуємо цікаві факти із «залізничного» життя Станиславова.

Від світанку до заходу сонця. В австрійський період рух пасажирських поїздів відбувався тільки вдень. З настанням темряви поїзди зупинялися на станціях і пасажири йшли на нічліг у наперед визначені готелі, чи в приватні оселі. Вранці у визначений час пасажири поверталися до поїздів і продовжували подорож. Такий графік встановлювався для безпеки руху, а також для комфорту подорожуючих. У польський період поїзди почали рухатися і в нічний час.

Попередник рейкового автобуса. Влітку 1936 року на вітці Львів-Коломия почав курсувати потяг «моторово-експресовий», або ж «Люкс-торпеда». Зовні це був вагон обтічної циліндричної форми, який рухався без паротяга за допомогою дизельного двигуна. Новий потяг відзначався високою комфортністю для пасажирів і швидкістю не поступався сучасним рейковим автобусам (більше 100 км/год). Люди спеціально приходили на залізницю, щоб побачити це найновіше досягнення залізничної техніки.

Комфорт понад усе. Пасажири подорожували у вагонах трьох класів. Найбільш комфортними були вагони першого класу, проте навіть найнижчий третій клас не поступався сучасному плацкарту. Загальних вагонів не було і з’явилися вони тільки в радянський період. Найбільшою популярністю користувалися вагони третього класу, якими мандрувало до 80 % пасажирів. Вагони другого класу обирало до 18 %, а з найбільшим комфортом їздило

тільки до 2 % пасажирів. І справа тут була не тільки у більшій оплаті за проїзд у комфортніших вагонах, при продажі білетів строго враховувався соціальний стан подорожуючого. Білети третього класу навіть продавалися в окремій касі.

Престижна «колійова» робота. Залізнична служба вважалася однією з найпрестижніших в Галичині. І це було справді так. Працівники отримували зарплату значно вищу від середньої, форменний одяг, вугілля, оплачувану відпуску, безкоштовні квитки для себе і родини, державну пенсію. Інколи залізничники могли отримати навіть службове житло.

Не менш престижною була робота в «Цісарсько-королівських головних машинних майстернях у Станиславові» – тепер локомотиворемонтний завод.

У міжвоєнний період штатні працівники майстерень отримували 250-290 злотих, тимчасові – до 150 злотих при середній зарплаті у краї – 100 злотих на місяць. Раз на квартал ремонтники отримували інфляційну доплату.

Працювали робітники по 8 годин на день, мали один вихідний на тиждень, надурочні роботи гарно оплачувалися, а щорічна відпустка могла досягнути 24 днів. Вихідними були релігійні та державні свята. У 30-х роках ХХ століття майстерні забезпечували роботою більше 2 тис. працівників.

Проте на «колійову» роботу у польський період старалися брати тільки поляків, а українців часто звільняли під різними приводами.

Залізнична катастрофа. Найбільш трагічним випадком у Станиславові в 20-х роках ХХ ст., безумовно, була залізнична аварія, яка відбулася на лінії Хриплін-Станиславів 9 листопада 1928 року. При густому тумані снятинський пасажирський поїзд № 322 в’їхав у чортківський пасажирський поїзд № 1312, який затримався перед семафором. Частково пошкодилися паровоз потягу № 322 та два вагони потягу № 1312. З пасажирів 2 особи знаходилися в тяжкому стані і відправлені в лікарню, а 36 осіб отримали легкі ушкодження. Із працівників залізної дороги ушкодження отримали 6 кондукторів та машиніст потягу № 322. Одразу на місце аварії прибув рятунковий потяг з 4 лікарями та санітарами, які надавали першу

допомогу. Також медична допомога надавалася в лікарських амбулаторіях Станиславова. Для тих пасажирів, які могли продовжити подорож, було виділено спеціальний потяг до Львова. Залізничний рух швидко відновився. Поліція взялася за розслідування причин аварії.

Джерело: Фіртка
Розділи: Туристичні новини

26 листопада

Інші дати
Народився Пилип Морачевський (псевд. — Хвилимон Галузенко)
(1806, с. Шестовиця, Чернігівська область – 1879) – український письменник, поет-романтик, перекладач. Автор перекладу українською мовою всіх чотирьох Євангелія, «Діяння Апостолів», «Апокаліпсис», «Псалтир». Євангелія в перекладах Морачевського досі використовують під час богослужінь.
«Все минеться, правда зостанеться» (Пилип Морачевський)
Розгорнути
Народився Олександр Левада (Косяк)
(1909, с. Кривчунка, Черкаська область – 1995) – український драматург та кіносценарист. Автор творів «Гомін лісів Таращанських», «Південний захід», «Фауст і смерть», роману «Два кольори». За його сценаріями поставлені фільми «Українська рапсодія», «Берег надії», «Родина Коцюбинських»
Розгорнути
Народився Опанас Заливаха
(1925, с. Гусинка, Харківська область – 2007) – український живописець, відомий правозахисник-шістдесятник. Лауреат Шевченківської премії за твори останніх років «ХХ вік», «Мироносиці», «Українська мадонна», «Портрет Василя Стуса», «Портрет Шевченка», «Козака несуть», «Початок». Автор книги «Алла Горська. Червона тінь калини. Листи. Спогади. Статті».
«Все можна взяти в чужинця, окрім віри. Віра, взята у чужинця, губить» (Опанас Заливаха)
Розгорнути