Останній тиждень перед Великоднем носить кілька назв: Білий, Жильний, Чистий, Вербний, на Галичині – Шутковий.
Чистим називали цей тиждень в давнину, бо протягом нього очищали вогнем та водою хату, господарство, рід, а пізніше – село. Все і всі мали очиститися перед Великим днем від усякої нечисті, лихих сил, від зимової луди. Хата мала бути очищена, вимазана-вибілена, всі лавки, столи, начиння – випарені, вимиті; білизна випрана до останньої ганчірки.
Усі дні тижня були зайняті, робота розподілена так, щоб до Чистого четверга усі головні праці в полі та городі були закінчені.
Понеділок
Уранці жінки милися самі й починали «водою» омивати хату – білили стелю, стіни, піч, долівку вимазували жовтою глинкою, а червоною підводили навколо. Далі мили стіл, лави, мисник, сволок, гради, вікна, двері, одвірки… Решту часу витрачали на працю в городі. Деякі городні рослини мусили бути до великого четверга посіяні, грядки впорядковані.
Вівторок
У господарів цей день був зайнятий «по вуха». Усе, що було в хаті, в цей день мусило бути випране, висушене й покачане до останньої ганчірки. Господар працював у полі, а коли був час – готував сухі дрова «під паску» — зносив з горища найкращі, які були відібрані під час посту. В цей день прибиралися кошари, стайні, обори та хліви. Господиня вже з вівторка готувала і відбирала яєчка для фарбування. Писанки ж писали дівчата, якщо були в родині, а коли не було, то писала сама господиня. Закінчували фарбувати писанки в перші три дні Білого тижня.
Середа
В середу господиня мала закінчити із садженням городу. Так, в цей день вона готувала все для свячення паски: найкращу білизну, новий святковий одяг, взуття для всієї родини. Господар закінчував працю в полі, прибирав подвір’я, комору.
Четвер
До полудня у Чистий четвер господарі мали закінчити з важкою працею: не працюють ані в полі, ані в городі. Не можна рушити землі, щоб не «присипати душу». Після полудня господиня закладає рушники за образи, заквітчує васильками, ласкавцями та кудрявцями, розмальовує комин, а в деяких регіонах і стіни.
У четвер господар готує «трійцю» та сучить свічки. «Трійця» — це три великих грубих свічки, в які вкладалися освячені «купальські», «маковейські» та «зеленосвятські» квіти-зілля. З цією «трійцею» господар стояв із засвіченими свічками на Страстях, на Плащаниці. Але «трійцю» мали лише ті господарі, у яких була власна пасіка. Три свічки визначали так: одна на пошану сонцю, друга – покійникам, третя – на щастя і здоров’я всім живим.
У Чистий четвер до схід сонця матері купають малих дітей, щоб були здорові, щоб відмити й заворожити недугу та смерть, бо й «ворон купає своїх воронят», а живуть ворони по сто літ. Обід у цей день короткий, бо головне – це вечеря, яка відбувається після Страстей, пізно вночі.
В четвер починають пекти баби – жовті високоздобні паски. Також, готують всі складові на посвячення, в тому числі – сіль. Баби випікають у спеціальних формах та ринках. Раніше вони досягали одного метра у висоту. В баби клали 60-120 жовтків, масло, цукор, пахощі різні, лили ром. Місили та «вибивали» баби дві-три години. Паски в різних регіонах мали свої особливості. Їх випікали жовті, білі та чорні. Старожили пояснювали, що жовті – то сонцю, білі – повітрю, щоб не приносило лиха та смерті, а чорні – родючій землі. В давнину у чистий четвер розпалювали піч під паски живим вогнем, а в п’ятницю та суботу – запалювали зі страсної свічки.
Коли тісто для баб сходило, то у хаті мала бути цілковита тиша. Господиня саджала паски у піч дуже обережно, щоб не струсити тіста, що вони не «сіли». Це був своєрідний ритуал, що супроводжувався сакральними формулами: для кожної паски існувала своя приговірка.
Велика п’ятниця
У п’ятницю день ділився на дві частини: до Плащаниці і після неї. В цей день замовкали дзвони, в хаті говорили тихо, не можна було лаятися, не можна сердитися, співати та грати музику. Ніхто, крім малих дітей, не їв до Плащаниці. Ані шити, ані прясти, рубати, тесати, ні прати чи білити вже не можна було. Господиня могла лише випікати білі паски та готувати до Великодня.
Велика субота
- Господиня пече чорні паски (паляниці).
- Після них засуває до печі поросятко, шинку, ковбаси та поріб’я.
- В гарячу піч ставить на запікання писанки, а вийнявши обтирає їх ганчіркою, яка набуває чарівних та цілющих властивостей.
- Господар красить крашанки.
- Варяться яйця на посвячення, з яких потім оббирають шкарлупи та пускають на воду до рахманів, або викидають на дах хати.
- Господиня та господар готують «дору» — все для освячення: паски, з житнього хліба цілушку, обирані яєчка за кількістю членів родини, крашанки та писанки, сирну паску, масло, сало, ковбасу, порося, шинку, пшоно, сіль, хрін, ніж та голку.
Ввечері запалюють лампадку та свічку в хаті. Спати дорослим у цю ніч не можна. Молодь іде до церкви та слухає або читає «діяння»… Вся підготовка до Великого Дня закінчена…
«Рідна країна»
