Набридла зима зі своїми морозами та хуртовинами? Отже, час влаштувати їй веселі проводи! У понеділок розпочинається Масляна (Масниця), яка здавна асоціювалася з проводами цієї холодної пори року. До того ж це останній «смачний» тиждень перед Великим постом, який розпочнеться в цьому році 18 березня і триватиме аж до Великодня, 5 травня.
Традиційною обрядовою стравою на Масляну є вареники з сиром (млинці все ж більше характерні кухні росіян, та й саме свято в такій формі прийшло до нас від північних сусідів). Їх варять щодня, щедро поливаючи маслом і сметаною. З цього приводу казали: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть»! Тож кожен, хто, як співає Михайло Поплавський, «до макітри серцем прикипів», може на наступному тижні відвести душу улюбленою стравою.
«Вареники — давня обрядова страва українців, — каже Костянтин Олійник, директор козацького етноселища «Мамаєва слобода». — Молодий місяць символізував собою жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди конче мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду. Саме тому головною стравою на Масляну, тобто, в українській традиції, Колодій, у наших пращурів споконвіку і був вареник, а тиждень, коли їли вареники з сиром, називався «бабським».
І справді, найвеселіше ці дні святкували жінки. Вони жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися. «Таким був звичай наших предків — усе живе повинно бути в парі, — вважає етнограф Галина Лозко. — Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення гармонії, ладу в природі. Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду».
Увесь тиждень Масниць був багатим на жарти, веселі витівки, а закінчувалося свято всенародними гуляннями, під час яких спалювали солом’яне опудало Зими.
