chrome firefox opera safari iexplorer

У новий тиждень з млинцями чи варениками?

28 лютого 2011 о 00:50

Останній тиждень перед Великим постом в Україні, та й у всіх сусідніх з нами країнах, завжди був святковим. Відзначали завершення зими, зустрічали весну і готувалися до найсуворішого посту.

Останнім часом у ці дні влаштовували народні гуляння, до яких пекли млинці, через це свято називають Масляна. Проте народознавці стверджують, що це не наше автентичне свято, а запозичене у білорусів та росіян.

В Україні ж у давнину замість Масляної відзначали Колодія, а головною стравою були вареники з сиром та сметаною.

Відомий етнограф Галина Лозко у книзі «Українознавство» пише, що Колодій — символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. У давнину у цей тиждень старші жінки жартома «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися.

Неодруженим парубкам чіпляли колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Цю «відзнаку» парубок повинен був волочити за собою, поки не дасть жінкам відкупного, тобто не пригостить за таку честь, яку вони влаштували для нього. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Не дарма головною стравою на Колодія були вареники з сиром.

Етнографи стверджують, це свято походить ще з дохристиянських часів, у святкуваннях Колодія простежуються елементи глибинних вірувань, коли найбільшим божеством була матір-прародителька. Вареник пов’язують з культом місяця, який символізує жіноче начало, плодючість та продовження роду.

Наступного тижня у всіх містах, містечках та селах готуються прощатися з зимою.

Кожен зможе обрати, з вареником чи млинцем зустрічати весну. Так, у столиці вже оголошено про те, що місцева влада влаштує Масляну на території Експоцентру (колишня ВДНГ), а у «Мамаєвій Слободі» вже анонсовано проведення Колодія.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути