chrome firefox opera safari iexplorer

Вчора відзначали 156 річницю з дня народження українського художника Михайла Беркоса

04 вересня 2017 о 11:13

Його замилування українською природою вилилося в такі святкові, насичені, пройняті радістю життя і любов’ю до навколишього світу пейзажі, що, мабуть, немає жодної людини, яка, споглядаючи їх, не воліла би оселитися там, серед соковитих барв і свіжих відтінків.

Михайло Андрійович Беркос, український художник грецького походження, народився 1861 р. в Одесі, у заможній та освіченій родині. Батько, Андрй Гнатович, працював у корабельні «Белліно-Фендер», мати Марфа Іванівна, яка походила з дворян, — займалася домом. Родина мешкала в самісінькому центрі міста, на Пушкінській, у власному будинку.

Михайло навчався живопису в Одеській художній школі, затим у Петербурзькій академії мистецтв (майстерні М.Клодта, В.Орловського). В академії близько затоваришував із молодими українськими художниками: Сергієм Васильківським, Михайлом Самокишем, Костянтином Крижицьким, Михайлом Ткаченком. Із ними не раз виїздив на етюди до Харківщини, де назавжди закохався у слобожанську природу.

Його роботи відзначалися малими й великими срібними медалями, а також малою золотою (1987 р.) — за картину «Вид на один з найстаріших парків Санкт-Петербурга», та великою золотою (1888 р.) за «Пейзаж. Ліс на болоті».

У 1889 р. М.Беркос закінчив академію із званням класного художника першого ступеня і правом на закордонну подорож казенним коштом.

У 1890- 93 рр. Беркос подорожував Європою, вивчав живопис у Італії, Іспанії, Швейцарії, Франції, Німеччині. Багато і наполегливо працював. Тоді ж на його творчу манеру суттєво вплинули роботи європейських імпресіоністів, їхня вишукана техніка пленерного живопису з характерними чистотою фарб, багатством світла й повітря.

Повернувшись, певний час мешкав у Санкт-Петербурзі, брав участь у художніх виставках.
У другій половині 1890-х переїхав до Харкова. Оселився у харківському передмісті – Малій Данилівці – разом із генеральською вдовою Марією Рейніке, з якою перебував у цивільному шлюбі. Викладав у школі малювання, писав етюди. Як голова Товариства харківських художників, активно популяризував український живопис.

У 1900 р. роботи М.Беркоса експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі. В 1906 і 1908 роках у Харкові, в промислово-художньому музеї, створеному за ініціативи Беркоса, відбулися його персональні виставки, а 1911-го в Києві — виставка робіт харків’ян М.Беркоса і С.Василькіського.

1912 р. Михайло Беркос ініціював створення у Харкові художнього училища, де впродовж п’яти років із успіхом викладав.

Помер художник від висипного тифу 20 грудня 1919 р. в Харкові, ненадовго переживши своїх друзів — митців С.Васильківського та П.Левченка.

У жовтні 1938 р. відбулася велика виставка полотен Михайла Беркоса – понад 120 картин, створених 1890—1919 рр. – яку організувала Харківська Державна картинна галерея. У міському художньому музеї роботи художника – з приватних колекцій та музейних фондів — виставлялися в 1962, 1990 і 1996 роках.

Трагічна доля спіткала талановиті твори Михайла Андрійовича, які зберігалися у нього вдома: по смерті художника 350 полотен та етюдів спалила його дружина. На щастя, чимало робіт збереглися й перебувають нині у музеях Києва, Харкова, а також за кордоном – у Німеччині, Франції, Щвейцарії.

Найлюбішою для художника була тема української природи. Особливо натхненно він писав її розкішне цвітіння: білі хатини серед пишних дерев, квітучі поля, рясні клумби. Тішать око й романтичні краєвиди італійського циклу, і пейзажі тихих провінційних містечок України в різні пори року.

«Яблуня цвіте» (1919 рік), дерево, олія


«На хуторі. Мала Данилівка» (1903), полотно на картоні, олія

Підготувала Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 листопада

Інші дати
Народився Володимир Даль (Козак Луганський)
(1801, м.Луганськ –1872) – російський вчений, письменник. Прославився як автор «Тлумачного словника живої великоросійської мови».
Розгорнути