chrome firefox opera safari iexplorer

Невгамовне мовне питання

29 вересня 2017 о 13:46

Ну от, Президент підписав закон «Про освіту». А списи довкола тріщать і тріщать. І деякі наші партнери, швиденько поскидавши тоги «євроадвокатів», без жодної  дипломатичної зайвини погрожують блокуванням вигідних Україні  ініціатив у Євросоюзі.

Я не належу до палких прихильників нинішньої влади. Однак вважаю, що нарешті зроблено крок на захист державної мови як чільної складової національної безпеки.

Та і цей кволий захист наразився  на спротив, гідний кращого застосування. Що сталося? Чому таке несприйняття у частини наших сусідів викликала  законодавча новація, згідно з якою учні шкіл для національних меншин, починаючи з 5 класу, мають навчатися державною мовою? (При цьому мова нацменшини вивчатиметься як окрема дисципліна, а якщо вона належить до мов Євросоюзу, нею викладатиметься також низка інших предметів).

Невже сусідні політики-державці виступають проти  повноцінної  інтеграції своїх однокровців у суспільне життя країни їхнього народження, проживання і громадянства?  Невже вони за те, щоб молодь із національних меншин не мала змоги навчатись в українських  вишах, бо не знає державної мови?

Питання наївні. У політиці – надто великій – нічого не буває «просто так», і подібні демарші  не  трапляються «від нервів».

Не перший рік російський агітпроп  накликає «розкол України», виникнення «народних» псевдореспублік  тощо. Останнім часом  – уже буцімто  на західних теренах. Агітпроп верещить, а спецслужби, я так розумію, працюють: вербують охочих, підбурюють «дружні» уряди…

Є виразна тенденція тримати місця компактного мешкання національних меншин у вигляді щільно стулених анклавів, відгороджених  від українських соціуму й державного будівництва. Бо тоді ці анклави, де-юре частина суверенної держави Україна, стають (чи стали?) підконтрольними й підвладними позірно – «материнській» державі, реально –  головному ляльководові.

Цілком очевидно, що політико-дипломатична стратегія  Кремля щодо України скерована на її ізоляцію від євроспільноти, «збивання» з курсу на цілковите унезалежнення від Росії. Бо, як писав мало не сто років тому керівник жовтневого перевороту в Росії Лев Троцький: «Без українського вугіллязаліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не можевона задихнеться…»

Будь-де й будь-коли знаходяться сили, готові походити на ланцюгу в російського ведмедя. Знаходяться вони й зараз. Інше питання – чистануть живі люди, наділені повноваженнями  ухвалювати рішення в єроінституціях – інструментом у пустотливих рученятах монстра, що безугавно пробується на роль всесвітнього «володаря престолів».

А тим часом наша пані міністр освіти, після зустрічі з румунським колегою, робить нові заяви: «Ця стаття (закону «Про освіту», – О.Б.) буде уточнена і для реалізації прописана в законі про загальну середню освіту – спеціальному законі, проект якого ми готуємо на виконання закону «Про освіту», а також в освітніх стандартах і навчальних планах»,  – цитують медіа.

Ну як тут знову не згадати головного «троцькіста»: «Лише безмежна довірливість і поступливість, а також відсутність усвідомлення необхідності постійної міцної злуки всіх членів держави – й не лише під час війни – щоразу нищили всі завоювання українців…»

Олена Бондаренко, Громадський рух «Рідна країна»

Джерело: ridna.in.ua
Розділи: Громадська думка

10 лютого

Інші дати
Василь Ремесло
1907 –  український вчений-агроном, селекціонер. Створив і районував 20 сортів озимої пшениці («Миронівська-808» давала в сім разів більший урожай, ніж інші сорти), видав понад 200 наукових праць, в тому числі 5 монографій.
Розгорнути
Народився Георгій Малаков
1928 – український графік (серії «Київ. 1941–1945», «Київ у грізний час», «Завойовники морів» та ін.).
Розгорнути
Юхима, Охріма
Якщо вітряно, то літо буде мокрим
Розгорнути
240 років від дня народження Василя Каразіна
(1773, с.Кручик Харківська область – 1842) - український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету, автор численних відкриттів в галузі органічної та неорганічної хімії.
«Блаженний вже стократно, якщо випадок дав можливість зробити бодай найменше добро люб»язній моїй Україні…» (Василь Каразін)
Розгорнути
Народився Роберт Клявін (Візиренко)
1929 р. – український артист балету, балетмейстер, педагог. Партії: Степан («Лілея» К. Данькевича), Лукаш («Лісова пісня» М. Скорульського). Ролі у фільмах «Лілея», «Летючий корабель», «Будні карного розшуку» та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі