chrome firefox opera safari iexplorer

Дві третини українців негативно ставляться до будівництва нових АЕС

21 квітня 2011 о 14:01

Більшість жителів України виступають проти будівництва нових енергоблоків атомних електростанцій в країні. Про це свідчать дані опитування, яке провів Центр Разумкова.

Як повідомляється, 69,1% респондентів проти такої перспективи, 17,6% українців вважають за необхідне продовжувати будівництво блоків АЕС.

Близько двох третин (62,8%) опитаних висловлюють занепокоєння з приводу продовження терміну роботи діючих енергоблоків АЕС в Україні.

Проте, навіть аварія на японській АЕС «Фукусіма-1» не схилила громадян до думки закрити українські АЕС (таку думку висловили лише 10% опитаних).

Українські АЕС громадяни вважають досить небезпечними (39,4%) або дуже небезпечними (25,2%). Абсолютно безпечними їх назвали лише 1,3% респондентів.

Більшість опитаних (61,1%) вважають за необхідне поліпшити системи безпеки на українських АЕС, але 62,3% переконані в нездатності влади забезпечити ефективні заходи щодо підвищення безпеки АЕС.

33,7% опитаних вважають, що подальший розвиток ядерної енергетики може забезпечити більшу енергетичну незалежність України. Протилежної думки дотримуються 40,4% респондентів.

Серед джерел інформації про ядерну безпеку найбільше громадяни довіряють професійним експертам (28,3%), телебаченню (13,8%), зарубіжним та міжнародним організаціям (12,6%), а найменше — уряду (2,1%) і місцевій владі (0,3%).

Дослідження було проведене з 1 по 5 квітня 2011 року, опитано 2009 респондентів старше 18 років за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

 

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Новини Дивитися всі