chrome firefox opera safari iexplorer

Доки не виграємо війну за українську історію, доти не переможемо у війні за соборну Україну!

06 жовтня 2017 о 16:07

Про це говорив сьогодні у своїй доповіді під час українсько-німецького семінару «Публічна історія та історична культура».

Нині, попри втрату наших територій та фактичну війну з Росією, влада продовжує толерантний і ліберальний підхід у справі формування світоглядних засад сучасної Української Держави.

Всі нинішні уряди вважають НЕ ПОТРІБНИМ викладання історії України, української культури та мови для не гуманітарних факультетів вишів, майже 100-річна Національна академія наук живе власним «автономно-вмираючим життям», а політики — бізнесмени, менеджери і заочники — В ПРИНЦИПІ не розуміють важливості ДЕРЖАВНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ПОЛІТИКИ й ідей, цінностей і просвітництва для сучасної України.

ВСІ державні та політичні рішення не проходять належної фахової та експертної оцінки, саме тому вони неефективні й суспільно не сприйнятні.

Отож, без повернення науковців та експертів в систему ухвалення державних рішень, без творення УКРАЇНСЬКОЇ масової культури, без перемоги на історичному, культурному і мовному фронтах — годі сподіватися на військові перемоги!

Пам’ятаємо, що русифікована антиукраїнська приказка «Моя хата скраю» раніше звучала як «Моя хата скраю — першим ворога зустрічаю!»

Тож, змінюємо й староментальну особливість українців про те, що «якось-то воно буде» на нову -"БУДЕ ТАК, ЯК МИ ТОГО ПРАГНЕМО!".

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

7 травня

Інші дати
Петро Чайковський
1840 –  російський композитор, диригент, музично-громадський діяч. Мав українське коріння. В Україні написав понад 30 творів.
Розгорнути
Народився Микола Кащенко
(1855, с.Веселе, Запорізька область – 1935) - український біолог, ембріолог, селекціонер, один із перших українських академіків, засновник акліматизаційних садів у Томську і Києві. Разом з В.О.Караваєвим створив зоологічний музей і був його першим директором.
Тиха місячна ніч над принишклим селом Оповила біленькі оселі. Лиш пустун-вітерець над люстерком-ставком В срібних хвилях гойда каруселі. Продерчав десь деркач у заплавах ріки, На хвилину сполохавши тишу, Очерет з осокою про щось гомінкий Тихо шепче і чубом колише. Запізнілий туман, мов отара овець, Суне попаски вбрід понад лугом. Замаячив ледь-ледь вдалині острівець Й непомітно сховався за пругом. (Віктор Геращенко)
Розгорнути