chrome firefox opera safari iexplorer

12 жовтня – День пам’яті Герасима Смотрицького

12 жовтня 2019 о 08:41
1576.ua

Талановитий письменник-полеміст, поет, філолог, релігійний, культурний, освітній діяч, – Герасим Смотрицький був однією з найпомітніших  особистостей свого часу. З його ім’ям пов’язані становлення і розквіт української освітньої твердині – Острозької академії.

Коли саме народився Г.Смотрицький, достеменно не відомо. Збереглося кілька скупих окрушин біографії: батько Данило – дяк зі шляхти; родина мешкала  в с.Смотрич (нині Хмельниччина). Дрібка  інформації залишилась у творі Герасимового сина, Мелетія Смотрицького  «Obrona Verificaciey» («Захист доказами», Вільно, 1621р.) 

Невідомо, де Г.Смотрицький навчався, хоча, з огляду на його високий рівень освіченості, «простаком невченим» письменник називав себе зі скромності. 

Вочевидь, початкову освіту Герасим отримав з допомогою домашніх навчителів, як це було заведено в середовищі тодішньої шляхти. Напевне, багато зусиль доклав до самоосвіти.

Був міським писарем, підстаростою в Кам’янецькому старостві.

1576р. князь Василь-Костянтин Острозький, один з найвідоміших меценатів і засновник Острозької академії, запросив Герасима Смотрицького до Острога, призначивши  його підскарбієм (казначеєм).

1580р. Герасим Смотрицький був призначений ректором  Острозької школи (академії) – першим в історії закладу.

Невдовзі Смотрицький став одним з найпомітніших учасників Острозького гуртка – інтелектуального середовища з науковців та літераторів, що склалося  в середині 70-х років XVI ст. навколо князя Василя-Костянтина Острозького. Не в останню чергу завдяки Смотрицькому Острог став  «українськими Афінами», де постала  українська школа найвищого рівня.

Г.Смотрицький близько спілкувався з Іваном Федоровим, який на початку 1575р. переїхав зі Львова на Волинь. Був одним з видавців «Острозької біблії» — першого повного видання книг Святого Письма церковнослов'янською мовою. (Видання  здійснене 1581р. зусиллями та коштами князя В-К.Острозького, підготовлене Острозьким науковим гуртком,   надруковане І.Федоровим). До «Острозької Біблії» Г.Смотрицький написав передмову  та віршовану посвяту князеві В.-К. Острозькому.   

За свою працю над виданням був щедро винагороджений: отримав від князя села Борисівку та Бакаївку.

Свого часу Г.Смотрицького знали як вправного, гострого, розумного полеміста. Так, у  статті «Календар Римський новий» (1587 р.), Смотрицький не лише виступає проти введення Папою Римським Григоріанського календаря, а й змальовує злиденне життя селян, які  тяжко бідують, але мусять утримувати панів.  Вони ж, пани, у свою чергу примушують селянина працювати на себе навіть у святкові дні, користуючись розходженнями у церковних календарях православних і католиків.                                                                                На жаль, до наших днів полемічні твори Г.Смотрицького практично не вціліли.Збереглася лише книга «Ключ царства небесного» (1587р.) – перший друкований твір української полемічної літератури. У творі Г.Смотрицький виступає проти верховенства Папи Римського та критикує католицькі догмати. Прикметно, що Смотрицький у «Ключах…» широко використовував народні приказки та прислів’я. Про трактат вельми схвально відгукувався Іван Франко, який наголошував, що автор володіє влучним і легким стилем, і це дає йому змогу створити живу картину тодішнього суспільного та релігійного життя.   

Помер Герасим Смотрицький, імовірно, 1594р. Принаймні, саме тоді ректором академії призначили Кирила Лукариса: це може означати, що його попередника вже не було серед живих.  

Підготувала Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути