Кілька цікавинок про рідну українську
У Парижі на конкурсі краси мов (провадився і такий, у 1934р.) українська мова посіла третє місце — після французької та перської. Оцінювання відбувалося за такими параметрами: фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. А от за мелодійністю українська мова посідає друге місце у світі – після італійської.
Українська мова – одна з найпоширеніших у світі: за кількістю носіїв посідає 26-е місце. Серед слов’янських мов тривалий час вважалося, що українська за поширеністю друга – після російської. Аж поки фахівці не заявили, що російська — зовсім не слов’янська і виникла як поєднання угро-фінських мов та запозичень з мов слов’янських народів.
Літера «п» — найвживаніша в українській мові. Також на цю літеру починається найбільше слів. Найрідше в українській мові вживається літера «ф»: переважно на цю літеру починаються слова-запозичення.
Лексично, тобто за сукупністю слів, найближчими до української мови є білоруська (84%) та польська (70%).
Найчастіше в українській мові серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він».
Перший друкований український буквар з’явився у м. Вільно (нині Вільнюс) 1596р. зусиллями Лаврентія Зизанія. Він називався «Наука до читання й розуміння слов’янського письма» і мав додаток – словник, що містив 1061 слово.
Перший буквар в Україні – «Буквар» (Азбука») – вийшов друком у Львові 1574 р., його видав Іван Федоров. Буквар складався з абетки, складів, зразків відмінювання та короткої читанки. У бібліотеці Гарвардського університету (США) зберігається єдиний вцілілий донині примірник «Букваря» – його знайшли 1927р. в Римі.
Перший твір, надрукований розмовною українською мовою — «Енеїда» І.Котляревського (перші три частини – 1798р., у повному обсязі – 1842р.) Поема започаткувала собою нову українську літературу.
Найдавніша відома згадка про українську мову датована 858 роком.
У сучасній українській мові збереглися давньоукраїнські назви місяців: сiчень (час, коли січуть, тобто, рубають, ліс) лютий (місяць лютих морозів), березень (починають брати березовий сік), квітень (перше квітування), травень (буяють весняні трави), червень (починають червоніти вишні; інша версія: на деревах заводиться гусінь – черва), липень (зацвітає липа), серпень (настають жнива, господині дістають серпи), вересень (цвіте верес), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя), грудень (береться грудками мерзла земля).
Загарбники калічили на свій лад українські прізвища. Скажімо, козаки Розуми і Чайки стали Розумовськими та Чайковськими. А відомо ж бо, що дід композитора П.Чайковського – знаний медик Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську академію. Про свого діда письменник Антон Чехов писав, що той був українцем на прізвище Чех. Наш сучасник – талановитий поет Василь Старун (за паспортом Старунов)розповідав, що походить з козацького роду, а прізвище Старун носив ще його дід. Зрештою, мало не щодня можна почути: «Борисенков», «Василенкова» тощо.
Українська мова багата на зменшувально-пестливі форми. Навіть слово «вороги» має може набути пестливого означення: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці…»
В українській мові іменники мають 7 відмінків. Сьомий – кличний: «Іване», «сестро»… Це відрізняє українську від інших слов’янських мов.
В українських алфавіті та мовленні є дві «Г»: власне «Г» та «ґ» Наприклад,«голуб» і «ґава».
Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і внесена до переліку мов, які успішно розвиваються.
Отже, любімо, шануймо,плекаймо рідну мову!
«Рідна країна»
(За матеріалами інтернет-видань)