beyond.ua

Протягом одинадцяти  років — Перший секретар ЦК КПРС, протягом шести — Голова Ради Міністрів СРСР. Шахтар з Донбасу, перший секретар компартії України, ватажок партизанського загону. Ініціатор усунення Л.Берії й розвінчувач культу особи Й.Сталіна. Автор мемуарів, що вийшли за кордоном. 1964 р., поки перебував на відпочинку, «соратники» звільненили його з усіх державних та компартійних посад. Державний діяч, чиє ім’я в СРСР протягом 20 років було «незгадуваним», і чиї спогади були надруковані лише  за часів «перебудови». Людина, на місці вічного спочинку якої встановлено пам’ятник з брил двох кольорів – чорного і білого… 

Кілька фактів із життя Микити Сергійовича Хрущова.

1. Голова Ради Міністрів СРСР М.С.Хрущов 1 грудня 1962 р.відвідав виставку художників-авангардистів. Сприйняття їхньої тврчості яскраво ілюструє промова Микити Сергійовича (цитуємо найпристойніше з неї): «Що за неподобство, що за виродки?.. Ви що, малювати не вмієте? Мій онук і то краще намалює…Та що ви говорите, який це Кремль! Це знущання! Де тут зубці на стінах — чому їх не видно?... Що це, осел хвостом писав, чи що?.. Заборонити! Все заборонити! Припинити це неподобство! Я наказую! Я говорю! І простежити за всім! І на радіо, і на телебаченні, і в пресі шанувальників цього викорчувати! Від саксофона до ножа — один тільки крок!... Всіх на лісоповал — нехай відпрацюють гроші, які на них витратила держава!...» Чи не найбільше дісталося скульпторові Ернсту Нєізвестному, чиї твори Хрущов назвав «дегенеративним мистецтвом». Згодом Е.Нєізвєстний – на прохання родини — створив надмогильний пам’ятник М.Хрущову.  

2.Микита Хрущов прославився на цілий світ фразою: «Ми вам покажем  кузькіну мать!». Вона пролунала під час Американської Національної виставки, що відбулася в московських Сокольниках у 1959 р. Річард Ніксон, тодішній віце-президент США, показав радянському очільникові  макет котеджа з холодильником, пральною та посудомийною машинами, іншою технікою. На це, власне, Хрущов і відреагував знаменитим висловом, котрий перекладачі, не в змозі передати англійською, витлумачили як: «Ми покажемо вам матір Кузьми», що в іноземців виклиало неабиякий подив. Після цієї ж таки виставки, до речі, в СРСР з’явилася ще одна крилата фраза: «Обгонім і пєрєгонім Америку!»

3. Микита Хрущов став… неофіційним обличчям компанії «Pepsi». Під час уже згаданої Американської Національної виставки, на пропозицію Р.Ніксона, скуштував напій «Пепсі-кола». Наступного дня на шпальтах мало не всіх газет світу з’явився знімок, на якому радянський керманич смакує напоєм.

 4.Про «кузькину мать» та черевик на трибуні ООН – не більше, ніж іще одна з легенд. Насправді все було інкаше. 12 жовтня 1960 р. під час засідання Генасамблеї ООН представник Філіпін нагадав про країни Східної Європи, котрі «проковтнув» СРСР. Микита Сергійович підніс руку, але головуючий не помітив, тоді він, привертаючи увагу, почав грюкати кулаком і махати власним черевиком. Коли ж нарешті отримав слово і став на трибуні, черевика в руці вже не мав  і «матір Кузьми» не згадував. Натомість запропонував філіпінцеві взяти лопату і якомога глибше «закопати імперіалізм». Згодом деякі видання розмістили фотомонтаж: Хрущов на трибуні ООН із черевиком у руці, — й дали текст, який нібито виголосив генсек:«Ми вам покажемо Кузькину мать! Ми вас усіх закопаємо!»…

5.Під час візиту до США, на вечері з лідерами профспілок, М.Хрущов раптом пригадав, що у Голівуді йому показали кадри з фільму «Канкан» (на той час новітній танець забороняли як непристойний). Микита Сергійович, не довго думаючи, особисто проілюстрував сценку: задер поли піджака, обернувся спиною до столу  і... зобразив кілька рухів канкану. Дві телекомпанії, що наживо транслювали зустріч, миттєво набули шаленої популярності. 

6.Перебуваючи у США, Микита  Хрущов побачив, що корів – огрядних та високоудойних – годують кукурудзою. Загорівся ідеєю й собі вирощувати кукурудзу. Та так, що  кукурудза почала «виживати» пшеницю з радянських полів. Однак клімат для «цариці полів» був не вельми добрий, і кукурудзяна кампанія, попри надзусилля, зазнала фіаско. Та й кукурудзяний хліб радянському народові зовсім не припав до смаку. А псевдо «Кукурудзник» до Микити Сергійовича приліпилося вже назавжди. 

7.Микита Хрущов не любив родинних урочистостей. На його 60-річчя, у 1954р., був на дачі сам. Коли прибула вітальна делегація – Мікоян, Ворошилов, Молотов та інші – М.Хрущов вийшов їх зустрічати у вишиванці, запропонував і решті зняти піджаки, але ті не ризикнули…

8.Особисте життя М.Хрущова не афішувалося: і не прийнято було це тоді, й сам генсек не дозволяв. Було ж воно, особисте життя, непростим. 1919 р. від тифу померла перша дружина Хрущова — Єфросинія, без мами залишилися син Леонід і донька Юлія. 1920-го  Микита Сергійович почав спільне життя з Ніною Кухарчук. На початку 30-х років майбутній радянський очільник закохався в піонервожату Берту Котлярову. Волів, аби вона стала його дружиною, навіть збирався стрілятися на дуелі з конкурентом – і стрілявся б, якби Берта не розняла дуелянтів. За якийся час Микита вже був у Москві, а конкурент узяв шлюб з Бертою. Подейкують, Хрущов іще не раз пропонував Берті покинути чоловіка і вийти за нього. Втім з Ніною Петрівною він прожив разом ледве не півстоліття, виростив трьох дітей – Раду, Сергія та Олену. Тільки 1965 р., коли подружжя оформляло пенсії та прописувалось у новій квартирі, виявилося, що шлюб офіційно не зареєстрований, як нині сказали б, цивільний.

9.На Хрущова практично не було замахів, якщо не враховувати двох випадків, що їх і замахами назвати важко. Якось на віденському вокзалі в бік генсека полетів пакунок. Охоронець миттєво накрив «бомбу» собою. Але в пакунку виявилося клопотання якогось чоловіка про допомогу. А під  час наради у Києві на Хрущова та Підгорного кинулася з ножем буфетниця… Взагалі ж «Микита», як його називали в народі, не любив, коли довкола нього скупчувалися охоронці. 

10.Микита  Хрущов, усупереч легендам, не був пияком, а хибне враження створювалося завдяки спеціальній чарці, яку генсекові подарувала дружина  посла США. Чималенька чарчина мала «подвійне дно»: майже цілковито була залита склом, і для напою залишалося зовсім небагато місця. Під час різних заходів Хрущов пив лише з цієї чарки, дивуючи всіх, що нібито багато п’є і не п’яніє. 

11.М. Хрущов був дуже енергійним, працював по 16 годин на добу. Коли опинився у відставці, був просто шокований. Годинами сидів, не рухаючись, у кріслі. Якось директор школи спитав екс-генсекового онука, чим займається дідусь, і хлопчик відповів: «Дідусь плаче»… 

М.С.Хрущов помер у лікарні 11 вересня 1971 р. від інфаркту. Про смерть колишнього очільника СРСР повідомили тільки 13 вересня – в день його похорону. Рідні згадували, що авто з тілом мчало до Новодівичого кладовища на шаленій швидкості, біля цвинтаря було дуже багато «людей у цивільному», а бажаючих попрощатися на пускали – зненацька адміністрація оголосила «санітарний день». Ще – була страшенна злива…

12.За часів правління Хрущова відбувалася відома «відлига». На ХХ компартійному з’їзді 1956 р.був офіційно  засуджений культ особи Сталіна; вийшло на свободу  багато політв’язнів; загальмувала свої оберти репресивна машина.

До речі, під час однієї із зустрічей після ХХ з’їзду КПРС   Хрущов отримав із залу записку: «Чому ви допустили репресії й нічого не робили для їхнього припинення?». Генсек прочитав записку вголос і попросив її автора підвестися. Коли ніхто не встав, Хрущов прокоментував: «Боїтеся? Ну от і ми боялися»…

Водночас із «відлигою» почалася «Хрущовська»   антирелігійна кампанія. Наприкінці 1950-х генсек навіть нібито пообіцяв, що до завершення 7-річки (за радянських часів були плани розвитку народного господарства на 5 і 7 років) по телевізору покажуть «останнього попа». 

13. Один із міфів – буцімто «Микита подарував Крим Україні».

Факти свідчать про інше. 25 січня 1954 р. у Москві, на засіданні президії КПРС (так тоді називалося прлітбюро) був затверджений проект указу президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Жодної згадки про «подарунок Україні до 300-річчя   Переяславської ради» чи «зміцнення таким чином дружби України та Росії». «Враховуючи територіальне тяжіння Кримської області до Української РСР, спільність економіки й тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР».  

Після цього були ухвалені відповідні постанови Верховних Рад і Рад Міністрів УРСР, РРФСР та СРСР, у яких дослівно повторювалося формулювання  щодо підстав передання Кримської області до складу УРСР, котре містилося в документі «керівної й спрямовуючої».

На час ухвалення цього документа М.Хрущов перебував на посаді генсека КРПС лише 4 місяці. Навіть на засіданні президії ЦК КПРС , коли ухвалювалося рішення, головував  не Хрущов, а  тодішній голова Ради Міністрів Г.Маленков. Фахівці схильні тлумачити рішення про передання Криму до складу України як  спробу виправити  злочинні дії Сталіна, за чиїм наказом у 1944 р. було депортоване майже все населення півострова: насамперед – кримські татари – а спустілі землі  заселені мешканцями Російської Федерації.

Підготувала Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»