Не поспішай, як розум твій горить.
Від гніву серце рветься і болить;
Жалітимеш ти все життя потому
За тим, що натворив у мстиву мить.
Дмитро Павличко
2 травня за григоріанським календарем 122 день року. До кінця року залишається 243 дні.
«Прачі б'ють – Івана чуть», говорили колись у народі 2 травня, у день вшанування Івана Старопечерника. Адже раннє травневе сонце особливо парке, і тому у цей час жінки виносили до річок та ставків наткані за зиму сувої полотна, змочували їх воді, збивали праниками і сушили — вибілювали на сонці.
Також у перші дні травня підмічали, якщо травень холодний — буде рік голодний, а як випадуть у травні три добрих дощі, то вродить хліба на три роки.
За церковним календарем 2 травня вшановують преподобного Іоанна Старопечерника, мученика Пафнутія, святого Георгія сповідника, святого Трифона, преподобного Никифора.
Іменинниками 2 травня є:
Христофор, Никифор, Георгій, Іван, Трифон.
2 травня народились:
1877 – Володимир Лучицький, український геолог. Один організаторів Українського геологічного комітету, у 1917—1923 роках очолював його. Розробив гідрогеологічну та геологічну характеристики території України і склав гідрогеологічні та геологічні карти України.
1888 — Микола Вілінський, український композитор, педагог. Автор симфонічних сюїт, кантат, вокально-хорових обробок українських, російських і молдавських народних пісень, романсів, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. Вважається засновником баладного жанру в український фортепіанній музиці.
Це цікаво:
Українська міфологія
Вовкулакою або перевертнем, вовкуном, дводушником називали напівфантастичну істоту, яка могла перекинутися і на вовка, і на людину. Колись люди вірили, що такі істоти народжуються у тих жінок, яких налякав вовк. Також вовкулаком могла стати людина, яку зачарували відьми. Вважалося, що перевертень може знову бути звичайною людиною, якщо стягнути з нього шкіру, провести через хомут та розірвати мотузку на шиї. Сьогодні вовкулаком називають відлюдькуватих людей.
Чи знаєте ви, що:
У пісні «Їхав козак за Дунай», яку вважають народною, є автор – це український козак, поет, політик та філософ 18 сторіччя Семен Климовський.
У свій час він був «знаним не менше, як сім грецьких мудреців і шанованим в Україні між козаками і селянами, які приходили здалеку послухати його мудрих розмов і чудових віршів», писав про нього історик Микола Карамзін. Свого часу Климовський написав багато віршованих творів. Одну книжку «Про правду і великодушність добродійників» він подарував Петру І. Як відреагував на неї цар, невідомо. Однак дослідник В. Срезневський стверджує, що, прочитавши книжку, Петро І мав розгніватися. Попри все вона і нині зберігається у бібліотеці Російської академії наук у Петербурзі.
Щодо пісні «Їхав козак за Дунай», то під її впливом писали свої твори українські і російські поети, зокрема, Л. Боровиковський, О. Пушкін («Козак»), О. Дельвіг («Поляк»). А Салтиков – Щедрін зазначав, що у найвіддаленіших куточках Росії кожна баришня, яка не хотіла відставати від моди, виконувала цю пісню — романс.
У Європі ж вона стала популярною спочатку у Німеччині. На її тему музику писали Г. Вебер та Бетховен. Вона увійшла до збірки «Музикальні скарби німців», але у примітках зазначалося, що слова і музика пісні виникли в Україні. З Німеччини вона потрапила до Франції, Австрії, Чехії, Англії, а потім і до Угорщини. Текст пісні друкувався італійською, польською та іншими мовами, причому у перекладах вона залишалася майже без змін. Оригінал пісні до сьогодні не зберігся. Нові покоління до неї додали щось своє, проте її основа залишилася незмінною.
Аліна Астахова, «Рідна країна»
