chrome firefox opera safari iexplorer

2 січня 1941 року народилася українська поетеса Оксана Сенатович

02 січня 2021 о 07:52

«…як у світ виходять вікна, 

як заходять двері в хату — 

так мені з моїм дитинством: 

ні ввійти, ні вийти з нього»…

Оксана Сенатович

Напевне, немає жодних читанки чи хрестоматії, які б не містили поезій  Оксани Сенатович, написаних для дітей.  Ці прекрасні вірші створені  людиною, яка любить, розуміє  і порважає дитину, вміє з нею спілкуватися, говорячи про серйозні речі просто і щиро.

 Оксана Павлівна Сенатович  народилась у м. Бережани на Тернопіллі, у родині сльських вчителів, які прищепили дівчинці любов до рідного слова. 

Закінчивши школу із золотою медаллю, Оксана вступила до Львівської  політехніки. Затим працювала інженером на заводі, в НДІ легкої промисловості, Будинку технічної творчості молоді.

Перші поетичні публікації О.Сенатович з’явились у газеті «Вільне життя», журналі «Жовтень», колективній збірці «Яблуневий цвіт». 

На одному із засідань літературної студії, що працювала при політехнічному інституті, Оксана познайомилася з поетом Володимиром Лучуком. 

В.Л.

Як дощі відшаленіють 

і відпахнуть липи квітом, 

я всміхнуся недоречно 

і, як завжди, недоречно 

втрачу розум. І розквітну.

Липам смішно. Їм не спішно 

ні жовтіти, ні біліти. 

Липи вклалися у літо.

А мені замало літа. 

Ще як осені забракне, 

я на свій шалений розсуд 

гримнусь квітами у зиму.

А мені й зими замало,

і тепер — вже будь-що-будь.

Все одно весни забракне,

щоб відквітнути тобою. 

За якийся час молоді люди побралися. У шлюбі народилося двоє синів – вони  згодом також обрали літературний шлях.

1968 р. вийшла друком перша поетична збрка  Оксани Сенатович — «Стебло».  Потім -  «Діапазон весни», «Голубий голос», «Чоловік з трояндою». 

Вірші Оксани Сенатович припали до душі українському читацтву своїми щирістю, тонким ліризмом.

Однак справжня слава до поетеси прийшла, відколи вона виявила свій талант у поезії для дітей. Перший «дитячий» вірш – «Дорога до школи» — був надрукований у журналі «Бірвінок» 1969р. і одразу всім так полюбився, що увійшов до мало не кожної української читанки та був перекладений різними мовами:

Баба й дідо,

мама й тато,

одягнувшись, як на свято,

всі по черзі

в школу ходять,

букваря за руку водять!

Так проходять дні за днями

сьомий ранок —

черга мами!..

Хтось кепкує з букваря:

— Вже затямити пора

цю дорогу, щоб самому

йти до школи і додому!

А буквар лишень зітхнув,

мамі жалібно шепнув:

— Я ще літер всіх не знаю,

по складах слова читаю

і не можу ще д о р о г и

скласти сам, без допомоги!

Потім вийшли  збірки для діток «Червоні лелеки»,  «Вісім сотень колобків»,  «Вчиться вересень читати», «Сніговик», «Живемо в одному домі», «Шпаки на колесах»,   «Соловейку, тьох-мажор!»…   

1991 р. вийшла друком книга вибраних творів О.Сенатович «Вчиться вересень читати», де, крім віршів, містилася й повість «Не виростуть хлопці без дощу».  

У 2000р. журнал «Соняшник» опублікував  повість для дітей «Пані Будьласка і вуйко Пампулько». Уривки з повісті «Про Люлька Смока і Котів — місто чудес(не)»  надрукувала газета «Діти Марії», де 1993 — 97р.р. Оксана Павлівна працювала головним редактором (у повному обсягу повість з’явилася в журналі «Педагогічна думка» 2007р.).  

Займалася Оксана Сенатович і перекладами. Так, у її перекладі була видана книга віршів сербського поета Йована Йовановича-Змая «Малий велетень».  

Готувалася до друку й антологія сербської поезії для дітей «Кошеня в кишені» — переспіви О.Сенатович (на жаль, так і не видана).    

О.П.Сенатович стала першою лауреаткою премії ім.Олени Пчілки, якою відзначають доробки кращих «дитячих» авторів. 

Оксана Сенатович померла внаслідок тяжкої хвороби 31 березня 1997р. у Львові. «Круговерть — ніби смерть.

Мушу вмерти. Кричу: — Не вмію…»

_________

Підготувала Олена Бондаренко

21 лютого

Інші дати
Ігор Шамо
1925 – український композитор. Однаково успішно виступав у цілком різних видах, формах і жанрах музичної творчості. Народний артист України. Автор музики до гімну столиці – пісні «Києве мій»
Розгорнути
Володимир Малик (Сиченко)
1921 – український письменник, автор пригодницьких та історичних творів: «Посол Урус-шайтана», «Фірман султана», «Чорний вершник», «Шовковий шнурок», що склали тетралогію «Таємний посол»; «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.
Розгорнути
Міжнародний день рідної мови
«Рідна мова дається народові Богом, а чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів». Василь Захарченко
Розгорнути
Народився Дмитро Нитченко (Чуб)
(1905, м. Зіньків Полтавської обл. - 1999) - український письменник, педагог, громадський діяч. Активний представник української діаспори в Австралії. Автор збірки оповідей "Живий Шевченко", книжок "Стежками пригод" та "Слідами Миклухи-Маклая", багатьох оповідань, віршів, нарисів про подорожі.
Розгорнути
Народився Вікентій Хвойка
(1850, с.Семин, Чехія - 1914) - український археолог чеського походження. Відкрив пам'ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки на Київщині, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4–3 тис. до н. е.).
Розгорнути
Народився Дмитро Мілютенко
(1899, м. Слов"янськ - 1966), український актор, народний артист СРСР. Ролі: Пузир ("Хазяїн" Карпенка-Карого), Хлопов ("Ревізор" Гоголя), Часник ("В степах України" Корнійчука).
Розгорнути

Новини Дивитися всі