day.kyiv.ua
«Один із найсильніших, найпотужніших імпульсів, приводів порозумнішати – це зрозуміти сценографію, осягнути її закони».
Д.Лідер.
На українських сценах він співпрацював із видатними режисерами Іриною Молостовою, Сергієм Данченком.
Був тим Майстром, який не вписувався у рамки радянської сценографії…
Данило Данилович Лідер народився у німецькому селі Вікторфельд на той час Донецького округу Області Війська Донського (нині с.Вікторівка Ростовської області).
Навчався у Ростовському художньому училищі; по його закінченні вступив до Ленінградської академії мистецтв.
На початку німецько-радянської війни, як і тисячі інших етнічних німців, був примусово виселений на Урал. Мобілізований на «трудовий фронт»: працював на шахті у вибої, затим художником на підприємствах Челябінської області. Від 1946 р. почав працювати головним художником Челябінського драматичного театру імені С. Цвіллінга.
1956 р. закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна.
1962 р. Данило Лідер переїхав до Києва. Через три роки став головним художником Київського академічного українського драматичного театру імені Івана Франка (з невеликою перервою – до 1990р.). Водночас викладав на кафедрі живопису і композиції Київського художнього інституту.
Професор кафедри живопису і композиції Української академії мистецтв Данило Лідер створив власну школу сценографії. Серед його учнів – М.Левитська, І.Несміянов, С.Маслобойщиков, С.Каштелянчук та інші відомі художники-сценографи.
Автор книги «Театр для себе» (театральні та філософські есе).
Помер художник у Києві 29 грудня 2002 р.
Данило Лідер оформив понад 150 вистав. Серед них: «Фіалка Монмартра» І. Кальмана, «Ніч у Венеції» Й.Штрауса (Київський театр оперети); «Ярослав Мудрий» І. Кочерги, «Голубі олені» та «Злива» О. Коломійця та багато інших. Найвидатнішими у сценографічному сенсі називають спектаклі, художником яких був Д.Лідер — «Вишневий сад» у Театрі ім. Лесі Українки, «Візит старої дами», «Камінний господар», «Тевьє-Тевель» у театрі ім.І. Франка.
В одному зі своїх есе митець написав: «Так сталося, що я побачив свій код на сцені: світ безмежно маленький і безмежно великий…»
_________________
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
