chrome firefox opera safari iexplorer

25 травня — День філолога

25 травня 2020 о 11:14
dilovamova.com

«Філологія»  в перекладі з грецької означає «любов до слова».

 Ця наука об’єднує цілу низку напрямів: мовознавство і літературознавство, джерелознавство і фольклористику, текстологію та палеографію.  Українська філологія вивчає  нашу багатющу культурну спадщину – від мовної культури до літературної  творчості.  

 В Україні філологія органічно пов’язана з історією. Українські філологи водночас працювали і в царині історії. Як, скажімо, О.Потебня, П.Житецький, М.Грушевський, А.Кримський, за ними -  Д.Чижевський, Ю.Шевельов, О.Пріцак…

 У Ніжині 1875р. на базі юридичного ліцею постав історико-філологічний інститут князя Безбородька.  

Коли в листопаді 1918р. була заснована Українська Академія Наук, одним з перших її відділів став історико-філологічний. 

 День філолога  -  міжнародне свято всіх фахівців, які працюють у різних філологічних напрямах.  Це свято українських літературознавців і мовознавців; викладачів вишів та вчителів шкіл у царині мови й літератури; перекладачів і бібліотекарів; студентів-філологів і  всіх, хто любить, шанує, береже і популяризує наше рідне Слово.

Всі вони — справжні вартові наших освіти і знань, культурних, духовних і світоглядних цінностей.    

А тепер – кілька цікавинок  про філологію, філологів та, звичайно, нашу рідну мову.

1.Філологи можуть не лише викладати мову і літературу. Серед них багато журналістів, редакторів, перекладачів, коректорів. Вони працюють у видавництвах і на телебаченні та радіо, в періодичних виданнях і книгарнях. З філологів «виростають» поети, прозаїки й літературні критики.

 2. «Чисту», літературну мову можна почути в колі фахівців. А от діалектизми, жаргонні словечка властиві лексиці  сучасної українськомовної людини (зрештою, так було, мабуть, і раніше).

Інша річ, що багатьом українським політикам, телеведучим, коментаторам не завадило би повправлятися в українській мові. Бо надто вже часто з’являються на світ  «випАдок», «феномЕн», «ПроблЄма», «саме цікаве»  замість «найцікавіше», «на протязі» замість «протягом», «первоучитель», “ПомісТна церква» й інше подібне.

3. Українська мова, на думку фахівців, сформувалася в… Х-IV століттях до нашої ери! Саме тому походження українських слів слід шукати в санскриті – спільній мові перших індоєвропейців. «Кохати», «повітря», «вогонь», «дерево» та багато інших українських слів мають однакові корені із аналогічними в санскриті. 

Зауважимо також, що чимало слів, і нині вживаних в українській мові, існували ще за часів трипільської культури: про це свідчать топоніми, народні пісні.   

4. Найдавніша писемна  згадка про українську мову  датована 448-м роком. Тоді візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря  Аттіли на теренах сучасної України, записав слова «мед» і «трава».

5.Наприкінці XVI-на початку XIX століть в Україні використовувався питомий «козацький скоропис», який за написанням літер суттєво відрізнявся від кирилиці. 

6.Основоположником літературної української мови називають Івана Котляревського з його шедевром «Енеїда».

7.Українська мова має безліч зменшувальних форм і пестливих відтінків. У нас і «смертонька», й «лишенько», і «вороженьки»…

8.Українська — єдина з-поміж східнослов’янських мов, яка має кличний відмінок іменників: «світе», «Господи», «людино»… А ще в нас є «г» і «ґ»: «гора» і «ґава», «глечик» і «ґудзик».

9.Сучасна українська мова налічує понад 256 тисяч слів і належить до мов, які успішно розвиваються.

10.Українська література – невичерпне джерело неологізмів. Михайлові Старицькому належить авторство слів «мрія», «темрява», «байдужість», «приємність», «знадливе», «пестливе», «потужне». Леся Українка подарувала нам «промінь» і «провесінь».  Її мати Олена Пчілка – слова «палкий», «переможець» і навіть «мистецтво». Іванові Франку належать слова «привід», «отвір», «свідоцтво». Іван Нечуй-Левицький залишив нам «світогляд» і «самосвідомість». Тарас Шевченко — прекрасне слово «високочолий». Ліна Костенко — «падолист» і політично-актуальне:

 Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

Зі святом, філологи  й філологині, шанувальниці й шанувальники рідного Слова!

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

9 лютого

Інші дати
Василь Данилевич
1872 – український історик, археолог, нумізмат, музеєзнавець, учень В. Антоновича. Автор фундаментальної праці з давньої історії Київщини «Археологічна минувшина Київщини» (1925), історіографічних розвідок про Миколу Костомарова, публікацій матеріалів про численні археологічні дослідження курганів на Сумщині, слов’янських старожитностей під Харковом.
Розгорнути
Іоанна Златоуста
Опівдні ясне сонце - на ранню весну
Розгорнути
Народився Никифор Григор'єв (Григор'єв-Наш)
1883 –  педагог-просвітянин, громадський і політичний діяч, Міністр освіти в уряді УНР, директор Соціологічного інституту в Празі, керівник українського відділення радіостанції «Голос Америки». Автор праць «Історія України в народних думах та піснях», «Основи націознання», «Українська національна вдача».
Розгорнути

Новини Дивитися всі