chrome firefox opera safari iexplorer

1 липня – 130 років від дня народження Юліана Налисника, одного з перших українських дипломатів

02 липня 2020 о 13:14

Військовий, дипломат, адвокат, громадський діяч, —  Юліан Налисник народився 1890р. в с.Красна (повіт Кросно, Лемківщина, нині територія Польщі).

 Його батько, Микола Налисник, протягом 35 років був управителем народної школи в рідному селі. Цю початкову школу й закінчив Юліан. Затим вступив до української гімназії в Перемишлі.  На канікули приїхав свідомим українцем. Тож батько – «старорусин», аби перевиховати сина,  віддав його до польської гімназії в Новому Санчі. Втім непокірний юнак її покинув і продовжив  навчання у 5 класі Львівської української академічної гімназії.  Закінчивши гімназію, вступив на правничий факультет Львівського університету.

Коли почалася Перша світова війна, Юліан у серпні 1914р. записався до війська Січових Стрільців. 30 вересня 1916р. під  Потуторами, неподалік Бережан, потрапив до російського полону. Був доправлений до Ялуторовська, що в Сибіру.

Наприкінці  1917р. Юліан Налисник втік із таборів. Дістався Києва. Почав працювати чиновником у міністерстві закордонних справ УНР. Коли міністр О.Шульгин організував посольство УНР у Болгарії, Ю.Налисник дістав призначення до Софії: у якості аташе  виконував доручення українського уряду в  Центральній Європі; редагував щомісячник  «Українсько-болгарський огляд» (болгарською мовою).

Після замирення Польщі з більшовицькою Росією Юліан Налисник повернувся до Галичини. Закінчив у Кракові правничі курси, зайнявся адвокатською практикою в Кросно, а 1931р. відкрив адвокатську контору в містечку Дукля. У рідному селі Красна створював Український народний дім і брав безпосередню участь у зведенні споруди Українського дому (попри спротив польської влади, розпочату справу завершив). Також організував товариство «Сільський господар».

На початку 1939р. староство Красної  угледіло в існуванні Українського дому «небезпеку польським інтересам» і передало його майно під оруду управителя початкової школи Ковальського. Адвокат Ю.Налисник оскаржив таке рішення у Найвищому адміністративному трибуналі у Варшаві. Суд мав розглядати справу восени. Та на заваді стала Друга світова.

 2 вересня 1939р. Юліана Налисника за українську громадську діяльність заарештували польські органи безпеки. Мали етапувати до відомого табору в Березі Картузькій. Але до цього не дійшло: поляки відступили з Кросно, і 7 вересня доктор Ю.Налисник вийшов на волю.

Під час німецької окупації Ю.Налисник працював у рідному краї, захищаючи як правник своїх земляків. Знайшлися «доброзичливці», котрі про цю його роботу писали доноси до гестапо. У червні 1942р., зокрема, надійшов донос, де йшлося про те, що адвокат співпрацює з УПА  та підбурює місцевих мешканців проти німців. Ю.Налисника заарештували й засудили до розстрілу. З допомогою дружини Наталі та друзів дивом врятувався. 

31 липня 1944р. Юліан Налисник дістався Зальцбурга (Австрія). Створив  Український Комітет, який опікувався втікачами з підрадянської України, допомагав їхній адаптації за кордоном.

У грудні 1949р. доктор Ю.Налисник переїхав з родиною до Нью-Йорка. Відновив діяльність Організації  Оборони Лемківщини (створена 1936р., припинила роботу під час Другої світової війни) та впродовж 10 років її очолював.  ООЛ надавала різнобічну допомогу новоприбулим  емігрантам з Лемківщини. Також доктор Налисник входив до складу Головної ради Братства УСС, правління «Товариства українських правників».

Помер 22 квітня 1960р. в Нью-Йорку.

Ю.М.Налисник залишив цінні щоденникові записи та спогади: «Перше міністерство закордонних справ України та перше посольство України в Болгарії»; «Робота не пішла намарне: перше посольство УНР у Болгарії». 

Підготувала Олена Бондаренко,

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути

Новини Дивитися всі