Серед радянських міфів щодо Другої світової війни один із найпоширеніших — про масштабне руйнування центральної частини Києва…фашистами.
Коротко нагадаю по реальний перебіг подій кінця вересня 1941 року. Після поразок початку війни Сталін і К. вдалися до тактики «випаленої землі». У Києві були заміновані всі важливі інфраструктурні об‘єкти та Хрещатик з прилеглими вулицями до нього. Спочатку були зруйновані водогін, електростанція, залізничні колії, мости через Дніпро. Під час вибуху на ланцюгового мосту імені Євгенії Бош перебували радянські військові, які відступали з міста.
Проте від вибухів та пожежі найбільше постраждав саме Хрещатик. Ось як описує цю подію газета «Українське слово»:
«Горіла найкраща частина стародавньої столиці України. Цілком зруйновані та спалені Хрещатик, Миколаївська, Мерінгівська, Ольгинська вулиці й частина Інститутської, Лютеранської, Прорізної, Пушкінської, Фундуклеївської вулиць та Думської площі».
За різними оцінками, було зруйновано повністю або частково 324 адміністративних та житлових будинків!
Згоріло: 5 найбільших готелів, зокрема «Савой», «Континенталь», «Гранд-готель»…; 5 найкращих кінотеатрів; театр юного глядача, консерваторія, театр Київського військового округу, радіотеатр; будинок архітектора і вчених, музична школа, середня школа; будинок міськради, центральний поштамт, центральна міська залізнична станція, два пасажі, друкарня…; понад 100 відомих крамниць, 2 найбільші універмаги, 5 найкращих ресторанів та кафе… Лише в консерваторії згорів великий орган і біля 200 роялів та піаніно…! Зруйновано найбільший хмарочос Російської імперії — 12-поверховий Дім Гінзбурга, збудований в 1912 році.
Згодом, 3 листопада знищено Успенський собор Києво-Печерської лаври.
Олександр Довженко так написав у своєму «Щоденнику» (запис від 2 січня 1944 року):
«Потім я розпитав ще багатьох людей і довідався, що НЕ НІМЦІ знищили центр нашої знівеченої столиці, а ми самі. НАШІ ДУРНИКИ перевиконали програму завдань і на сей раз, зоставшись вірними своєму стилю БЕЗБАТЧЕНКІВ ДУРНОГОЛОВИХ і ГЕРОСТРАТІВ. Се ми налякали німців, висадивши в повітря кілька десятків фашистських офіцерів разом з нашими обивателями, що не бралися, звичайно, в розрахунок. Але я про се нікому в житті не скажу, бо належить говорити, що поруйнували наш прекрасний милий Київ фашистські недолюдки.І що Лавру, святиню всієї Русі ( йдеться про Успенський собор Києво-Печерської лаври, — прим.авт.) висадили в повітря теж вони»
Лише випадок допоміг уберегти Софію Київську. Тодішній директор Олексій Повстенко переконав сталінських мінерів, що храмі немає підвалів для закладки вибухівки.
За кілька днів нацисти використали цю сталінську диверсію як привід до страти євреїв, українців, ромів у Бабиному Яру. А вже в жовтні-листопаді 1943 року фашисти палили Київ… Але це вже зовсім інша історія!
Тож нині мусимо розповісти всій Україні та світу, а особливо фанатам Сталіна (таких в нашій державі — 14,4 відсотки!) всю страшну правду про злочини ГІТЛЕРА і СТАЛІНА щодо УКРАЇНИ! Бо без правдивої історії неможливо збудувати Українську державу, якою ми будимо пишатися, а світ — поважати!..
*ілюстративне фото — зруйнований у 1941-ому Успенський собор, фото wikipedia.org
