chrome firefox opera safari iexplorer

Європа готова фінансувати ідею суспільного мовлення в Україні

07 червня 2011 о 11:36

Європейський Союз готовий надати Україні фінансову допомогу в розмірі 1 мільйон євро на розробку закону про громадське мовлення.

Про це повідомив прес-аташе представництва Європейського Союзу Давид Стулік під час телемарафону «Повний доступ» в ефірі ТВі.

«Європейський Союз готовий надати допомогу. І не тільки порадою, а й фінансову. Наші експерти, наприклад, допомагали писати цей закон (про доступ до публічної інформації). Зараз у нас є ще один проект — практично 1 мільйон євро на розробку закону про громадське мовлення», — уточнив він.

За його словами, частина цих коштів буде спрямована на навчання українських експертів за кордоном.

Він також відзначив погіршення ситуації зі свободою слова в Україні за останній рік.

«За останній рік Європейський Союз звертав увагу на те, що ситуація зі свободою слова, свободою ЗМІ, свободою журналістів погіршується», — сказав Стулік.

На його думку, ситуація в українській журналістиці відображає проблеми суспільства в цілому.

«У нас в Чехії був комуністичний режим 40 років, а у вас більше, і це має вплив на культуру людей, культуру громадян. І журналістика не відірвана від розвитку суспільства. Це проблема всього посткомуністичного суспільства», — сказав Стулік.

 

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути