chrome firefox opera safari iexplorer

2 липня: це цікаво знати

02 липня 2020 о 00:04

«Перемагай труднощі розумом, а небезпеку – досвідом».
З народних вуст

2 липня у дохристиянські часи наші предки розпочинали свята з вшанування Сварога, покровителя ковальства. При цьому обов’язковими були обряди поклоніння воді, адже у цей час ще й продовжувалися купальські свята.

До речі, обряд кидання монеток у воду задля здійснення бажання прийшов до нас з тих часів, коли люди вірили, що у водоймах живуть боги. А тому у воду кидали жертви, у першу чергу, для того, щоб задобрити божества.

У Києві таким місцем поклоніння водяним божествам був фонтан Самсон, що знаходиться на Подолі. Здебільшого, сюди кидали монетки для того, щоб назавжди залишитися у столиці.

За церковним календарем, 2 липня вшановують Апостола Іуду, брата Господнього; святителя Іова; преподобного Варлама Вазького; мученика Зосима; преподобного Паїсія Великого; преподобного Іоанна пустельника.

У народі Зосим вважається заступником бджіл. Оскільки день присвячений цим працелюбним комахам, то й погоду наші пращури визначали за їхньою поведінкою. Так ось: коли бджоли швидко летять до своїх вуликів, то скоро буде дощ; стають злішими, частіше жалять – перед засухою; сидять на стінках вулика – до сильної спеки.

Іменинниками 2 липня є:

Варлам, Зосим, Паїсій, Марія.

2 липня народились:

1825 – Володимир Александров – український письменник, музикант, фольклорист, краєзнавець, доктор медицини. Автор оперети «За Немань іду», збірок поезій та перекладів, «Народного пісенника з найкращих українських пісень».

1879 – Володимир Правдич-Немінський – український фізіолог, електрофізіолог, нейрохімік. Уперше зареєстрував електричну активність головного мозку тварини та класифікував записані хвилі (нині це називають електроенцефалограмою).

1892 – Михайло Спіров – український вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.

1925 – Ольга Олійник – український радянський математик. Перша радянська жінка, котра у 29 років стала доктором фізико-математичних наук.

Події 2 липня:

1924 – створено Міжнародну асоціацію спортивної преси.
1937 – Політбюро ЦК ВКП(б) санкціонувало відправку телеграми секретарям обкомів, крайкомів, ЦК нацкомпартий, де наказувалося взяти на облік усіх куркулів, що повернулися на батьківщину для того, щоб їх заарештувати і розстріляти. Ця телеграма стала початком Великого терору або сталінських репресій.
1951 – газета «Правда» засудила вірш В. Сосюри «Любіть Україну».
1954 – розпочала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення).

2 липня відзначають:

  • Міжнародний день спортивного журналіста.

Чи знаєте ви що:

Цікаво про бджолу

  • Середній вік бджоли: матка живе 4-5 років, робоча бджола в літній період – 30-60 днів, бджола, яку вивели восени та яка перезимувала – 190-210 днів.
  • Для отримання 1 кг меду бджоли мають взяти нектар з 1-2 млн квітів.
  • Ефективний радіус для польоту бджоли за взятком – 2 км, хоча бджола може відлітати і на 8 км від вулика та знайти дорогу додому.
  • За один виліт бджола облітає приблизно 1000 квітів.
  • Під час збору нектару, цією роботою зайнято лише 50-60% вуликових бджіл. Інші ж бджоли зайняті вихованням розплоду, приймають нектар, переробляють його на мед та виконують інші роботи у вулику.
  • Бджола може тягнути вантаж, який у 320 разів перевищує вагу її тіла.
  • Для виховання однієї тисячі личинок потрібно 100 гр меду, 50 гр пилку та 30 гр води.
  • В залежності від раціону відгодовування, личинка може стати робочою бджолою чи маткою.
  • Чарунка у сотах – одна з найраціональніших природніх геометричних форм, на її спорудження треба найменшу кількість матеріалу (на 100 чарунок – 1,3 кг воску).
  • Бджоляр за допомогою диму не заспокоює бджіл, а змушує їх діяти, як при пожежі – бджоли набирають мед та не можуть жалити.

«Рідна країна»

Розділи: Календар

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути