chrome firefox opera safari iexplorer

Україна попалася на поставках генно-модифікованої кукурудзи

09 липня 2011 о 14:29

Про це пише «Обозреватель» з посиланням на турецьку газету Hurriyet і ряд місцевих інформаційних агентств.

ГМ-зерна було виявлено при перевірці партій на турецькій митниці. Цей скандал загрожує ускладненням відносин з четвертим за величиною покупцем українського зерна.

Турецька митниця затримала партію генно-модифікованої кукурудзи з України в турецькому порту Бандирма на Мармуровому морі.

Турецькі фахівці перевірили партії зерна з двох суден з Україною – OSAMA і «Волго-БАЛТ 212» – і аналізи показали ГМ-походження кукурудзи. Загальний обсяг партії становить 6,6 тис. тонн.

Вантаж призначався для турецьких компаній для виробництва продуктів харчування.

Назви імпортерів не розголошуються, однак джерело в турецькій поліції заявило, що одна з них «добре відома». Вже розпочато розгляд відносно 12 посадових осіб компаній-імпортерів і двох аграрних чиновників, які задекларували що українська кукурудза – натурального походження.

Турецьке законодавство дуже суворе щодо генно-модифікованої продукції. Закон про біобезпеку, прийнятий в 2010 році, забороняє імпорт, використання і торгівлю генетично-модифіковані культурами. У країні дозволено використання трьох сортів ГМ-сої виключно на корм худобі. Країна також контролює будь-які дослідження і наукові розробки в цій галузі.

Тому виявлення ГМ-продукту з України загрожує як мінімум ускладненням торговельних відносин з Туреччиною. Зараз Туреччина завдяки оптимальному транспортному сполученню з Україною є одним з найбільш активних торговельних партнерів нашої країни.

У минулому маркетинговому році Туреччина імпортувала 686 тис тонн зерна з України, ставши четвертим за величиною покупцем.

В даний час навіть турецька сторона визнає, що в ситуації з українським вантажем залишається багато незрозумілого. Так, за неофіційною інформацією, кораблі перевірялися двічі і перший аналіз показав натуральне походження кукурудзи. Однак повторна перевірка показала «потрібний» результат. Як повідомив представник турецької митниці, якого на умовах анонімності цитують турецькі ЗМІ, він не виключає, що імпортна кукурудза могла бути змішана з ГМ-продуктом постфактум. Як одну з причин того, що сталося, називають конкурентні війни між турецьким компаніями-імпортерами, і українська продукція виявилася просто заручником ситуації.

Офіційно в Україні не вирощується жоден сорт ГМ-рослин і жодна ГМ-рослина в країні офіційно не зареєстрована. Тим не менше, в Україну здійснюється досить активний імпорт ГМ-насіння. Як відзначають фахівці, відрізнити поля, засіяні ГМ-кульутрою, можна навіть неозброєним оком: у порівнянні зі «звичайними», ГМ-посіви більш стійкі до погодних умов, виглядають однорідніше й акуратніше.

Джерело: ZIK
Розділи: Громадянська Суспільство

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути