chrome firefox opera safari iexplorer

У серпні пройдуть слухання щодо забудови Дніпровської набережної

20 липня 2011 о 18:09

З серпня в Києві розпочнуться громадські слухання з питання забудови Дніпровської набережної і островів.

Про це начальник Головного управління економіки та інвестицій столичної міськдержадміністрації Ігор Довбань повідомив на засіданні круглого столу на тему: «Київські острови: Діснейленд чи дикий ліс», організованому тижневиком «КОМЕНТАРІ:».

Цією подією газета «КОМЕНТАРІ:», портал comments.ua і Фонд «Ефективне управління» започаткували серію круглих столів, присвячених обговоренню проекту Стратегії розвитку Києва до 2025 року.

За словами І.Довбаня, процес забудови Дніпровської набережної і островів розпочнуть тільки після обговорення з громадськістю. «Ми відкриваємо цикл громадських і професійних обговорень. Обговорення розбиті на дві складові: спілкування з професіоналами і жителями Києва», — повідомив він.

«З 1 серпня такі обговорення мають розпочатися у десяти наших районах. На них, окрім громадян, які проживають на території району, буде запрошено фахівці, які відповідатимуть на конкретні запитання жителів і спільно з ними ухвалювати рішення», — відзначив чиновник.

За словами І.Довбаня, після циклу обговорень у районах влади планують провести «великі обговорення для того, щоб подивитися, як зміняться очікування розробників з реальними посиланнями жителів».

Також, за його словами, проект з розвитку дніпровських островів і набережної буде тільки комплексним. Зокрема, І.Довбань повідомив, що на останньому засіданні інвестиційної комісії порушувалося питання про розгляд масштабного проекту із забудови острова Муромця.

«Там є інвестор, який показав проект рекреаційних зон з чудовим парком, ресторанами, зонами відпочинку, можливістю розвиватися тим чи іншим видам спорту. І на сьогодні було вирішено зняти це питання з обговорення і дати доручення головному управлінню архітектури провести архітектурний конкурс, використати досвід світових фахівців, які зможуть в комплексі подивитися на всі наші острови, прибережні зони і підказати, який острів і як використовувати», – відзначив І.Довбань.

При цьому, на його думку, сьогодні в умовах розвинених інформаційних технологій нерозумно сидіти і самостійно вигадувати проекти розвитку, якщо можна взяти конкретний досвід закордонних міст. «Звичайно, не можна це робити під копірку, – упевнений І.Довбань. – Але ми маємо запропонувати варіації, які можуть бути у нас адаптовані, порадитися з киянами і після цього максимально швидко реалізувати ці проекти».

Подібної позиції дотримується і заслужений архітектор України, член Ради директорів «Конфедерації будівників України» Андрій Миргородський. «Ми можемо подумати, як спеціалізувати кожний з островів, зважити потенціал кожного і спробувати відобразити його специфіку у планувальних документах. Можливо, це будуть ландшафтні парки, десь буде сильно розвинено спортивний напрям, десь може бути зоопарк, можуть бути острови з рекреаційною функцією», — сказав він.

Під час обговорення проектів розвитку Дніпровських островів головний архітектор Києва Сергій Целовальник заявив, що будівництво великих об`єктів на київських островах є недоцільним.

За його словами , після того, як Дніпро було зарегульовано за допомогою гребель, річка перестала розливатися. Проте існує можливість паводків. «Тому говорити про якесь серйозне будівництво, як на набережній, так і на островах не має сенсу. Адже у такому разі нам доведеться робити високі набережні на островах, тим самим знищити екосистему», — відзначив він.

С.Целовальник вважає, що ні про які Діснейленди на островах в межах столиці мови бути не може. «Мені здається, що зелений коридор столиці заслуговує глибшого підходу, ніж створення Діснейленду – вузького, чисто підприємницького завдання. Чи потрібно нам віддавати під такий замір один з островів?», — сказав головний архітектор Києва.

У свою чергу, програмний директор Фонду «Ефективне управління» Андрій Лобач відзначив, що «потенціал островів не використано повною мірою». «Необхідно зрозуміти, як розвивати цей величезний рекреаційний потенціал. У нас є маса варіантів. Є варіант абсолютного збереження заповідної зони, дикої природи. Можливий розвиток інфраструктури на островах. Можливі і комбіновані варіанти», — відзначив він.

Як відзначив А.Лобач, в Європі міст, подібних Києву, – з такою кількістю островів і такою набережною – практично немає. Тому важливо на офіційному рівні обговорити, які можуть бути підходи до розвитку цих територій.

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути

Новини Дивитися всі