chrome firefox opera safari iexplorer

Що принесе Дунай?

15 жовтня 2010 о 21:11

В Угорщині розпочали споруджувати аварійну греблю, прагнучи запобігти новому витоку отруйних промислових відходів із зруйнованого резервуара алюмінієвого заводу. Про вірогідність такого розвитку подій заявив прем’єр-міністр країни Віктор Орбан.

З огляду на це готується евакуація ще п’яти тисяч мешканців містечка Девешера, яке вже було частково забруднено шламом. А тим часом Європа стежить за перебігом рятувальних робіт і серйозно занепокоєна, що шлам забруднить води Дунаю. За останньою інформацією, отрута вже потрапила в річки Мошоні-Дуна та Раба, що мають сполучення з Дунаєм.

За прогнозами українських екологів, вода з річки Раба дотече до території України менш як за тиждень. І якої шкоди слід чекати? На думку експерта Національного екологічного центру України Олексія Пасюка, поки що немає підстав для паніки.

«Для району, де сталася аварія, для сільського господарства — це проблема на довгі роки. І вона має дві складові. По-перше, хвости, що вилилися з резервуару, — дуже лужні. Вони вже спалили все живе у місці розливу. І саме луги угорці намагалися нейтралізувати найперше. Для річок Раба та Мошоні-Дуна забруднення хвостами матиме довготривалий характер. А ось загроза, що ці луги дійдуть аж до України, — майже нульова. Достатньо великі об’єми води в Дунаї знизять концентрацію. Друга загроза — суміші різних оксидів і важкі метали. З ними боротися значно важче, ніж з лугами. Вочевидь, угорцям доведеться знімати верхній шар грунту і складати його в нове хвостосховище. Проте малоймовірно, що солі важких металів досягнуть Дунаю. Між ним та місцем аварії — майже 50 км. Вони осядуть раніше».

А тим часом в уряді підписаний указ про створення урядової комісії з перевірки всіх стратегічних об’єктів, діяльність яких гіпотетично може призвести до екологічної катастрофи.

МНС уже розпочало позапланову перевірку Миколаївського глиноземного заводу і Запорізького алюмінієвого комбінату. Як зазначають наші експерти, вітчизняні шламосховища — небезпечніші за угорські. Якщо там у сховищі зберігалося 80 % сухого шламу, і 20 % — рідкого, то в наших сховищах це співвідношення 50 до 50. Тільки на Миколаївському глиноземі у сховищі № 1 за тридцять років зібралося близько 20 млн. кубометрів червоного шламу.

До речі, 2008 року подібна аварія могла статися в місті Калуші Івано-Франківської області. Як заявив заступник мера міста Василь Петрів, під час повені рівень води в хвостосховищі № 2 сягнув верхнього скосу дамби. Було визначено місця можливого прориву. Пізніше їх укріпили. Проте латання дірок проблему не розв’язує. Нині в Калуші триває ліквідація отрутохімікатів, що лишилися після радянського хімічного виробництва.

Наталя Онищук, «Голос України»

Фото з сайту http://www.radiosvoboda.org