chrome firefox opera safari iexplorer

У музеї історії Тустані відтворили макет фортеці

29 липня 2011 о 10:00

До проведення шостого фестивалю середньовічної культури «Ту Стань!» на Львівщині у музеї історико-культурного заповідника «Тустань» представлять макет 1:100 славнозвісної Тустанської фортеці п’ятого періоду.

Про це 28 липня на прес-конференції повідомив директор історико-культурного заповідника «Тустань» Василь Рожко.

За його словами, в музеї представлено в макеті всі скелі, багатоповерхову структуру фортеці, збільшену вежу, в’їздні ворота. «Зроблена велика робота. Це все вдалося зробити за кошти міні-гранту США. Складність виконання роботи полягає в тому, що скелі геометрично неправильної форми, мають складну конфігурацію. У Львові ніхто дотепер не робив макетів, які вимагали відтворення складних форм скельних об'ємів та детальної проробки пазів — слідів дерев’яної забудови», — зазначив Василь Рожко.

Він також додав, що у вхідний квиток на фестиваль, входить також вартість вхідного квитка в Музей історії Тустані.

Нагадаємо, 5-7 серпня у с. Урич, що на Львівщині, вшосте пройде Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!», який із традиційного вересня «переїхав» у серпень. Цього року фестиваль запропонує все більше лицарських ігор, середньовічних змагань та лазерне шоу-історію, що розповідатиме про героїчне минуле Тустані, про саму фортецю, її символи і проектуватиметься на скелю та ліс під нею.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути

Новини Дивитися всі