chrome firefox opera safari iexplorer

Музей історії Києва переїде у башту Київської фортеці?

15 липня 2011 о 10:32

КМДА має намір запропонувати будівлю башти Київської фортеці для розміщення Музею історії Києва.

Про це  повідомили у прес-службі голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

«КМДА розглядає в якості потенційного приміщення для Музею історії Києва IV башту Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2. Про ці плани громада дізналась майже випадково, коли натиснула на провладну більшість під час обговорення питання реновації багатостраждального музею. Мені здається, що такі проекти повинні широко обговорюватись до їх прийняття, а не вирішуватись кулуарно», — заявив О.Бригинець.

Він нагадав, що лише 32 депутати Київради підтримали проект рішення сесії Київради про будівництво нового приміщення для Музею історії Києва. Питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності зняли з розгляду за ініціативи Партії регіонів. «І все, через чергову спробу знайти приміщення для Музею Історії Києва серед існуючого муніципального майна», — зазначив О.Бригинець.

Депутат зауважив, що площа IV башти у 3 тис. кв. м, що значно менше, ніж потреби музею, якому необхідно до 10 тис кВ. м. Це, навіть, менше, порівнюючи з приміщенням Кловського палацу, в якому музей знаходився до 2003 року, який мав 4 тис кв. м. «Хоч башта і не достатньо велике місце для музею, але це краще, ніж нічого і значно більше, ніж приміщення ломбарду (за адресою вул.Хрещатик, 10), яке розглядалося як приміщення для надання Музею донедавна», — повідомив О.Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що війна киян з владою за Музей історії Києва підходить до кінця.

Як повідомили у прес-службі фракції «УДАР Віталія Кличка», сьогодні Київрада не підтримала проект рішення про надання приміщення для Музею історії Києва.

Зазначається, що заступник голови фракції «УДАР» Наталія Новак внесла на розгляд депутатів проект рішення, яким пропонувалось до 1 вересня 2011 року віднайти необхідне приміщення для музею. До цього ж часу фракція «УДАР» наполягала на необхідності заборонити будь-яке переміщення колекцій та історичних фондів. Однак за таку ініціативу проголосували лише 32 депутати.

«Очевидно,  у Київраді абсолютно не цікавить те, що Музей історії Києва вже п’ять років не може нормально працювати – його виселили із Кловського палацу, а нове приміщення так і не надали. Сьогодні ж влада вирішила остаточно «добити» Музей – його викидають на вулицю із будинку Петра І на Подолі. Саме там зберігаються історичні фонди та унікальні колекції, які під час переїзду можуть бути пошкоджені та втрачені. Однак провладні сили у Київраді не звертають на це уваги, бо звикли дбати виключно про вигідні для їхньої кишені земельні голосування, а не про культуру на науку. Тому й називають розгляд музейного питання «проштовхуванням особистих інтересів», — заявила Н.Новак.

 

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути