chrome firefox opera safari iexplorer

Музей історії Києва переїде у башту Київської фортеці?

15 липня 2011 о 10:32

КМДА має намір запропонувати будівлю башти Київської фортеці для розміщення Музею історії Києва.

Про це  повідомили у прес-службі голови комісії Київради з питань культури і туризму Олександра Бригинця.

«КМДА розглядає в якості потенційного приміщення для Музею історії Києва IV башту Київської фортеці за адресою вул. Старонаводницька, 2. Про ці плани громада дізналась майже випадково, коли натиснула на провладну більшість під час обговорення питання реновації багатостраждального музею. Мені здається, що такі проекти повинні широко обговорюватись до їх прийняття, а не вирішуватись кулуарно», — заявив О.Бригинець.

Він нагадав, що лише 32 депутати Київради підтримали проект рішення сесії Київради про будівництво нового приміщення для Музею історії Києва. Питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності зняли з розгляду за ініціативи Партії регіонів. «І все, через чергову спробу знайти приміщення для Музею Історії Києва серед існуючого муніципального майна», — зазначив О.Бригинець.

Депутат зауважив, що площа IV башти у 3 тис. кв. м, що значно менше, ніж потреби музею, якому необхідно до 10 тис кВ. м. Це, навіть, менше, порівнюючи з приміщенням Кловського палацу, в якому музей знаходився до 2003 року, який мав 4 тис кв. м. «Хоч башта і не достатньо велике місце для музею, але це краще, ніж нічого і значно більше, ніж приміщення ломбарду (за адресою вул.Хрещатик, 10), яке розглядалося як приміщення для надання Музею донедавна», — повідомив О.Бригинець.

Депутат висловив сподівання, що війна киян з владою за Музей історії Києва підходить до кінця.

Як повідомили у прес-службі фракції «УДАР Віталія Кличка», сьогодні Київрада не підтримала проект рішення про надання приміщення для Музею історії Києва.

Зазначається, що заступник голови фракції «УДАР» Наталія Новак внесла на розгляд депутатів проект рішення, яким пропонувалось до 1 вересня 2011 року віднайти необхідне приміщення для музею. До цього ж часу фракція «УДАР» наполягала на необхідності заборонити будь-яке переміщення колекцій та історичних фондів. Однак за таку ініціативу проголосували лише 32 депутати.

«Очевидно,  у Київраді абсолютно не цікавить те, що Музей історії Києва вже п’ять років не може нормально працювати – його виселили із Кловського палацу, а нове приміщення так і не надали. Сьогодні ж влада вирішила остаточно «добити» Музей – його викидають на вулицю із будинку Петра І на Подолі. Саме там зберігаються історичні фонди та унікальні колекції, які під час переїзду можуть бути пошкоджені та втрачені. Однак провладні сили у Київраді не звертають на це уваги, бо звикли дбати виключно про вигідні для їхньої кишені земельні голосування, а не про культуру на науку. Тому й називають розгляд музейного питання «проштовхуванням особистих інтересів», — заявила Н.Новак.

 

6 червня

Інші дати
Вознесіння Господнє (у християн східного обряду)
Свято Вознесіння Господнього належить до числа дванадцяти найбільших свят у церковному році і безпосередньо пов'язане із святом Воскресіння Ісуса Христа. Відзначається воно на сороковий день після Великодня.
Розгорнути
Євген Вульф
1885 – український та російський учений-ботанік, біогеограф, флорист. Автор гербарію кримської флори, організатор Ботанічного музею, склав першу ботаніко-географічну карту цього регіону
Розгорнути
Народився Михайло Микиша
(1885, м.Миргород, Полтавська область - 1971) – український оперний та камерний співак, педагог.
 
Розгорнути
Народився Осип Дерибас (Дон Хосе де Рибас)
(1749, м. Неаполь, Італія  - 1800) – російський адмірал іспанського походження, засновник одеського порту та м. Одеси.
 
Розгорнути
Народився Ігор Сікорський
(1889, м. Київ — 1972) – український інженер, авіаконструктор, один з піонерів авіа будівництва, «батько» світового вертольотобудування. Створив літаки «Гранд», «Русский витязь», «Илья Муромец», які поклали початок багатомоторній авіації. На літаках Сікорського були вперше здійснені рейси через Атлантичний та Тихий океани.
«Сікорський – людина, яка втілила мрію Леонардо да Вінчі» (Михайло Згуровський)
Розгорнути
1768 – Максим Залізняк та Іван Ґонта підняли повстання гайдамаків проти поляків (початок Коліївщини)
Колії́вщина — селянсько-козацьке повстання на Правобережній Україні у 1768 році проти кріпосницького, релігійного та національного гніту шляхетської Польщі. Очолив це повстання виходець із запорозької бідноти Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став Іван Гонта. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху.
Сини мої, гайдамаки! Свiт широкий, воля, - Iдiть, сини, погуляйте, Пошукайте долi. Сини мої невеликi, Нерозумнi дiти, Хто вас щиро без матерi Привiтає в свiтi? Сини мої! орли мої! Летiть в Україну, - Хоч i лихо зустрiнеться, Так не на чужинi. (Тарас Шевченко)
Розгорнути