chrome firefox opera safari iexplorer

Меморіальний музей Г.Сковороди, науково-дослідний відділ

  • м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сковороди, 52
  • (04567) 5-14-48
  • з 9.00 до 17.00

    Вихідні дні – понеділок, вівторок
Про музей:

Меморіальний музей Г. Сковороди було відкрито  в 1972 р. до 250-річчя від дня народження видатного українського філософа-гуманіста, просвітителя і поета.

Музей розміщений у колегіумі – пам’ятці архітектури XVIIІ ст., побудованому переяславським єпископом І. Козловичем  у стилі українського бароко. Саме тут у 1750—1751 рр. викладав лекції з піїтики Г. Сковорода.

В експозиції відтворено обстановку вестибюлю, бібліотеки, класу піїтики колегіуму. Атмосферу тієї епохи передають старовинні меблі: шафи, крісла, секретер. В експозиції бібліотеки зберігається понад 10 тис. стародруків XVI-XIX ст.: твори Горація, Плутарха, Марка Аврелія, Ф. Прокоповича, М. Ломоносова, Ж.-Ж. Руссо. У вітринах представлені музичні інструменти (ліра, бандура, цимбали, цитра, сопілка, скрипка), якими досконало володів поет.

Окрасою музею є унікальний портрет Г. Сковороди роботи невідомого художника XVIII ст., рідкісні народні картини „Цимбаліст”, „Біля хати ”; твори майстрів ХХ ст. – скульптурні портрети Г. Сковороди, виконані І. Кавалерідзе та Г. Кальченко, декоративні розписи Марії Буряк, присвячені філософу і поету „Мудрець і природа, „Сковорода серед народу ” та ін.

6 серпня

Інші дати
Ілля Буяльський
1789 – український і російський анатом і хірург, засновник пластичної анатомії, учений європейського рівня. Автор унікального атласу «Анатоміко-хірургічні таблиці» (1828, 1835, 1852), у якому показано операції перев’язування великих артерій.
Розгорнути
Народився Володимир Фатальчук
(1903, м.Горохів, Волинська область  – 1981) - український художник. Автор ілюстрацій до книг «Антологія української поезії», «Лісова пісня» Лесі Українки, «Життя і творчість Тараса Шевченка», «Кобзар» Тараса Шевченка, «Українські народні пісні», автор ювілейних медалей та пам»ятних значків (1964-1965).
«Великий талант, вносячи частину самого себе у свій твір, створює цим новий стиль.» (Ілля Рєпін)
Розгорнути