chrome firefox opera safari iexplorer

Навесні у київському ботсаду зацвіте «Трояндовий струмок»

27 жовтня 2011 о 08:38

Унікальні ґрунтопокривні троянди та ялівець відтепер прикрашатимуть один із наймальовничіших куточків Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України. Саме тут відкрито нову експозицію рослин «Трояндовий струмок», яка стала частиною ландшафтного ансамблю разом із розарієм, гірським садом та ділянкою топіарного мистецтва.

Вже навесні відвідувачі зможуть помилуватися першим цвітінням квіткового «струмка». 15 сортів троянд обіцяють приголомшити своїм різнобарв’ям: білі, жовті, рожеві, червоні, бузкові, помаранчеві… Кожен тут зможе знайти свій улюблений відтінок «королеви квітів».

Для створення експозиції було висаджено 600 кущів троянд, період цвітіння яких триває з травня до листопада, та 160 кущів ялівцю загальною вартістю понад 200 тис. грн. Ці унікальні квіти родом з Канади і здатні витримувати до 30-ти градусів морозу.

Реалізувати задум спеціалістів ботсаду допомогли меценати – Асоціація благодійників України та компанія «Імперіал Тобакко» в Україні. Саме вони закупили унікальні рослини і силами своїх співробітників допомагали висаджувати їх та утеплювати ґрунт ділянки перед настанням зимових холодів.

Назву «Трояндовий струмок» експозиція отримала не випадково. У японській філософії спостерігання струмка – це сприйняття світу, його чистоти й краси. А візерунок, за яким висаджено троянди вздовж пагорбів нагадують саме струмок, що поєднує розарій та алею сакур.

«Для ботанічного саду надзвичайно важливо постійно оновлювати експозиції рослин, адже він не лише окраса Києва, але й осередок екологічного виховання та мислення. Експозиція «Трояндовий струмок» спонукає до прагнень зробити світ прекрасним, екологічно чистішим і безпечнішим для людини», — пояснила директор Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України Наталія Заіменко.

директор ботсаду Наталія Заіменко

Вона також нагадала, що ботсад на печерських пагорбах створювався за принципом відтворення особливостей природи різних республік СРСР. Нині ця ідея розширилась до створення експозицій «Сади світу», відвідуючи які кияни та гості столиці не лише насолодяться природою, але й поринуть в культуру, традиції та філософію того чи іншого народу.

Вже зараз відвідувачі можуть познайомитись з «Альпійським садом», в якому представлені особливості природи Австрії, Німеччини і Чехії та алеєю сакур. Найближчим часом також планується створення шотландського вересового саду, японського та китайського садів.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

Фото автора

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути

Новини Дивитися всі