За тиждень до міжнародних переговорів ООН зі зміни клімату світ побачив звіт вчених «Управління ризиками екстремальних явищ та природних лих для адаптації до зміни клімату».
У ньому, зокрема, констатується, що наслідки зміни клімату відбуваються швидше, ніж очікувалось. Експерти застерігають: через зростання ймовірності перетину небезпечної межі підвищення температури на планеті, уряди країн мають оголосити необхідні цілі зі скороченні викидів парникових газів.
Учені впевнені, що з вірогідністю у 99-100% на планеті збільшиться частота та інтенсивність екстремально гарячих днів. Це у свою чергу впливатиме на танення льодовиків у горах та вічної мерзлоти, збільшиться кількість селів.
З вірогідністю у 66-100% загальна температура на планеті підвищиться на 3°С до 2050 року та на 5°С до 2100 року в залежності від регіону та рівня викидів парникових газів.
Це не може не турбувати, оскільки вчені встановили межу недопущення підвищення загальної температури на 2°С, після якої починаються катастрофічні та незворотні зміни клімату.
Збільшиться також частота сильних дощів у тропічних зонах та снігопадів у високих широтах, водночас зростатиме кількість посух у районі Середземномор’я, Центральної Європи та Північної Америки.
Дуже ймовірно, що рівень Світового океану продовжуватиме зростати і спричиняти берегову ерозію, затоплювати берегові території, що є найбільшою проблемою для острівних країн, які знаходяться на межі зникнення.
Згідно зі звітом, економічні втрати, пов’язані зі стихійними лихами, рік від року зростають. Починаючи з 1980 року вони збільшились від декількох мільярдів до понад 200 мільярдів доларів США у 2010 році.
Україна не є ізольованою країною на планеті, тому негативні наслідки зміни клімату очікуються і на нашій території, а деякі вже відбуваються. Згідно з П’ятим національним повідомленням України з питань зміни клімату, в Україні можливі, з різним ступенем ймовірності, такі наслідки зміни клімату:
- нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур протягом коротких періодів часу)
- затоплення великих ділянок суходолу
- опустелювання
- нестача питної води на певних територіях (в Україні це може торкнутися східних і південних регіонів)
- збільшення кількості стихійних лих (у тому числі лісових пожеж, повеней, зсувів), негативних погодних явищ (урагани, засухи, тривалі зливи тощо).
До економічних наслідків в Україні відносять незворотну втрату деяких природних ресурсів або значне їхнє зменшення (зокрема, водних, лісових, земельних), потребу у зміні територіальної структури економіки у зв’язку, зокрема, із затопленням територій, нестачею питної води,частими повенями та іншими природними лихами, збільшення навантаження на державний бюджет (через потребу в ліквідації наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо).
Для того, щоб уникнути цього та утриматися в межах 2°С підвищення температури, індустріально розвиненим країнам, до яких також належить і Україна, необхідно скоротити викиди на 25-40% до 2020 року, а країнам, що розвиваються, на 15-30% від їхнього сценарію «бізнес як звичайно».
Але на даний момент зобов’язання, які можуть взяти на себе індустріально розвинені країни, ледве сягають загального скорочення на 12-18% до 2020 року, а країни, що розвиваються, поки що не готові до необхідних скорочень, і їх викиди стрімко зростають.
«Перед початком міжнародних переговорів зі зміни клімату, політики мають дослухатися до інформації від вчених. Подолання наслідків змін клімату коштуватиме на порядки дорожче, ніж їхнє попередження. Критично необхідно зменшити викиди парникових газів, і для цього мають докласти зусиль усі країни разом», — наголошує координатор програми зі зміни клімату з Національного екологічного центру України Христина Рудницька.
Еколог також нагадує, що Конференція Сторін Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату відбудеться з 28 листопада по 9 грудня в місті Дурбан (Південно-Африканська Республіка).
Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»
