chrome firefox opera safari iexplorer

У Вінниці ніяк не можуть вирішити долю пам'ятника Шевченку

17 січня 2012 о 14:10

За дорученням Київської громади родичів Тараса Шевченка в підтримку спорудження пам’ятника на Театральній площі у Вінниці з відкритим листом до вінницької влади і громадян звернувся Валерій-Ярослав Красицький – художник і громадський діяч, родич Кобзаря з боку його рідної сестри Катерини.

Нагадаємо, у Вінниці тривають суперечки щодо продовження конкурсу на кращий проект та спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку у центрі Вінниці на Театральній площі.

У своєму зверенні Красицький пропонує скористатися досвідом проведення конкурсу зі встановлення пам'ятника Кобзарю на проспекті Свободи у Львові на початку 1990-х років.

Художник висловлює сумнів, що інтернет-опитування громадськості регіону, яке ініціював міський голова Володимир Гройсман, буде репрезентативним: «Чи мали хоча би половина жителів області фізичну можливість користатися інтернет-зв'язком?».

«З сучасними комп’ютерними технологіями маніпуляцій можна отримувати викривлені чи геть зовсім протилежні із реальним результати, — вважає Красицький. — Як тут не згадати містифікаторсько-маніпуляційний результат інтернет-обрання „Великого Українця“ з листопада по грудень 2007 року».

Нагадаємо, що в лютому 2004 року Вінницька міськрада визначила Театральну площу в центрі міста як місце для встановлення пам'ятника Шевченку. Під час реконструкції площі було підготовлено майданчик під монумент.

У грудні 2010 року сесія Вінницької облради ухвалила програму розвитку культури, в якій у 2011-му передбачалося провести всеукраїнський конкурс на кращий проект пам'ятника, а сам пам'ятник мали встановити у 2012-му.

Однак у листопаді 2011 року виконком Вінницької міськради ухвалив рішення про проведення у місті громадського обговорення в соціальних мережах, яке триватиме до 1 лютого 2012 року. Це обговорення має заново визначити місце для спорудження пам'ятника Шевченку.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути