chrome firefox opera safari iexplorer

4 лютого: це цікаво знати

04 лютого 2021 о 01:57

«В добрий час і друзі є, їх знайдеш багато,

Хоч одного у лихий спробуй відшукати».
Іван Максимович

У народі підмітили, що 4 лютого, на Тимофія, – день заметілей, хурделиць і морозу: «Це не диво, що Опанас-ломиніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів».

Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо у мороз спітніли віконниці й рами, слід чекати потепління. Якщо «морозні візерунки» підіймаються вгору по склу, значить мороз продовжуватиметься, а якщо похилились – на відлигу. Якщо опівдні на Тимофія світить сонце – весна буде ранньою. А ще вважають: «Чим більше снігу випаде на Тимофія, тим більший буде врожай зернових».

За церковним календарем 4 лютого вшановують апостола Тимофія; пресвятого мученика Анастасія Персидського; пресвятого мученика Анастасія, диякона Києво­Печерського; преподобного Макарія Жабинського, Белівського чудотворця; мучеників Мануїла, Георгія, Петра, Леонтія, єпископів, Сионія, Гавриїла, Іоана, Леонта, Парода, пресвітерів, та інших 377.

Іменинниками 4 лютого є:
Тимофій, Петро, Гаврило, Юрій, Макар, Іван.

4 лютого народились:

1854 – Сидір Мидловський – український правник, письменник, драматург, культурний і громадський діяч. Кілька пісень з його вистав стали народними.

1877 – Микола Макаренко – український археолог, мистецтвознавець, дослідник пам’яток Київської Русі, Ольвії. Директор Музею мистецтв ВУАН (колекція Ханенків). Репресований і страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.

1880 – Климент Квітка – український музикознавець-фольклорист, чоловік Лесі Українки. Зібрав понад 6000 народних пісень.

1885 – Степан (Стефан-Максим) Балей – український і польський психолог, лікар, психоаналітик та філософ, який своїми численними статтями і фундаментальними працями створив підвалини психології виховання, персонології, розвив вчення психоаналізу, чим створив ґрунтовну для свого часу наукову теорію особистості в Україні та Польщі, яка не втратила своєї цінності і в наші дні.

1926 – Галина Кальченко – український скульптор. Найкращі роботи: пам’ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, М. Леонтовичу в Тульчині, П. Гулаку-Артемовському в Городищі, І. Котляревському та М. Заньковецькій у Києві.

4 лютого відзначають:

  • Всесвітній день боротьби проти раку.

Події 4 лютого:

1793 – другий поділ Польщі, внаслідок якого Волинь i Поділля приєднано до Російської імперії.

1945 – у Лівадійському палаці (АР Крим) відкрилася Ялтинська конференція – дипломатична зустріч лідерів США, Великобританії й СРСР з метою вирішення питань закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу.

2005 – Верховна Рада України вперше затвердила жінку – Юлію Тимошенко – на посаді Прем’єр-міністра України.

Чи знаєте ви, що:

Місце для оселі, криниці або храму наші предки визначали спеціальними способами. На вибране для будівництва місце ввечері насипали кілька жменьок зерна. Якщо вранці збіжжя не було поруйноване, то вважалося, що місце придатне для життя. Коли ж поклювали птахи або поточили миші – не придатне.

Джерела для криниць виявляли за допомогою дерев’яного вугілля, яєць, вовни чи листка лопуха, залишаючи їх на ніч. Якщо вони були зволожені або на них з’являлися краплини, то тут і копали колодязь.

На місце будівництва храму ставили глечика і залишали його на кілька днів. Якщо середину глечика засновував павук, це вважалося доброю прикметою. Якщо ж навпаки, то навіть люди не хотіли будуватися на цьому місці.

«Рідна країна»

 

Розділи: Календар

13 квітня

Інші дати
Народилася Оксана Іваненко
(1906, м. Полтава - 1997) - українська письменниця, педагог, видавець. Автор численних казок та оповідань для дітей, повістей "Друкар книжок небачених", "Рідні діти", "Богдан Хмельницький", біографічних романів "Тарасові шляхи", "Марія", книжки спогадів "Завжди у житті".
Розгорнути
1928 — на екранах Києва відбулася прем’єра художнього фільму Олександра Довженка «Звенигора»
Сюжет фільму охоплює дві тисячі років буття і розповідає про багато етапів історії України: від скіфів і варягів до більшовиків та білогвардійців. За цю картину О.Довженко був «таврований» клеймом буржуазний націоналіст.
«Фільм усе більше починає звучати невимовною чарівностю. Чарівностю своєрідної манери мислення. Дивним переплетенням реального з глибоко національною поетичною вигадкою. Гостросучасного і разом з тим міфологічного. Гумористичного і патетичного. Чогось гоголівського. В повітрі носилося: серед нас нова людина кіно, майстер з власним обличчям.» (Сергій Ейзенштейн)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...