Сьогодні у Львові розпочинається перший гастрономічний фестиваль «Львів на тарілці», який триватиме три дні. Це дійство відкриває туристичний сезон у Львові. Втім історія галицької кухні не вельми досліджена і представлена у львівських кнайпах переважно варениками і борщами.
Львівська чи галицька кухня, що краще характеризує традиційну кухню Львова? Це радше риторичне запитання. Бо кухня є багатонаціональною, тих народів, які проживали у Львові і загалом в Галичині. Смачну і різноманітну галицьку кухню творили поляки, євреї, українці, вірмени, греки, австріяки, італійці.
Невістка Івана Франка популяризувала галицьку кухню
Кожна зі страв галицької кухні є цікавою і має свою маленьку таємницю, про яку господині не охоче розповідають, але про них детально написала ще у 30-х роках минулого століття Ольга Франко, невістка письменника Івана Франка, дружина Петра. Ольга два роки студіювала у Відні на кулінарних курсах при Вищій школі сільського господарства. У1929 році видала «Першу українську загально-практичну кухню», до якої передмову написав її чоловік.
У цій книзі і є чимало таємниць галицької кухні. Для прикладу, щоб не висихали свинячі ребра, Ольга Франко радила запікати їх великим шматком, перед цим натерти сіллю і майораном. І лише перед подачею на стіл розрізати і присмажити з дрібно порізаною цибулею та з яблуками. А ось перші страви галицької кухні особливі тим, що їх заправляють сметаною, додаючи трішечки борошна, щоб сметана не згорнулась. Український борщ, за рецептом Ольги Франко, не лише з квасолею, але й баклажанами.
У другій книжці «Всенародна кухня», виданій у 1937 році,Ольга Франко пише про поживність їжі. Вона була переконана, що більшість недуг у людини від неправильного харчування. Ольга Франко радила на вечерю не їсти м’ясні страви, а тим, хто має сидячу роботу, варто обмежити споживання картоплі, яка легко приводить до ожиріння.
До 1983 року, до дня смерті Ольга Франко щодня очікувала на свого чоловіка Петра, який загинув у 1941 році від рук енкаведистів. Але родина нічого не знала про його смерть, а тим паче про місце поховання. Тому Ольга Франко понад 40 років вірила, що ось-ось зайде чоловік у помешкання. Відтак на обідньому столі завжди була застелена домоткана біла скатертина...
Накрити стіл вимагає вміння
У Галичині велику увагу приділялось не лише приготуванню їжі, але й подачі страв на стіл. Родини берегли з покоління в покоління скатертини, порцеляновий посуд, столове срібло. Панувала висока культура споживання їжі, спілкування у колі родини за обіднім столом. Після вечері у багатьох помешканнях лунала музика.
Організатори гастрономічного фестивалю у Львові також прагнуть продемонструвати мистецтво оформлення столів. А ресторатори підготували ексклюзивне меню: цвікли з чорносливом і горіхами, бульбянку з кропом, львівський сирник, розповів один із організаторів фестивалю Андрій Сидор.
«Можна буде скуштувати, що готували наші бабці і мами. Все почнеться з гала- вечері. Ми сподіваємось, що фестиваль стане платформою, щоб об’єднались ресторатори і виробники продукції, щоб ми згадали, якою є львівська кухня», – каже Андрій Сидор.
Львівські ресторатори для приготування страв для галицького фестивалю використовують лише якісні продукти місцевого виробника. До слова, Ольга Франко радила господиням вимагати від міської влади, щоб та запровадила ретельну перевірку харчів на ринку. «Неможливо вимагати, щоб кожна господиня запровадила в себе малу хімічну робітню з різними кислотами та іншими дорогими приладами», писала Ольга Франко.