Ухвалення нової редакції Закону «Про вищу освіту» стане одним із першочергових завдань наступної сесії Верховної Ради. Про це заявив народний депутат від Партії регіонів, перший заступник голови Комітету ВР з питань освіти та науки Максим Луцький.
За словами Максима Луцького, проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту», порівняно з чинним, враховує сучасні параметри розвитку вищої освіти, її інтеграцію до європейського і світового освітнього простору.
Зокрема, законопроектом чітко визначено, що права державного вищого навчального закладу, що передбачені цим законом та визначають його автономію, не можуть бути обмежені іншими законами. «Розширення автономії вищих навчальних закладів визначено як головну засаду державної політики у галузі вищої освіти. Передбачено інституційні, академічні та фінансові засади автономії вищих навчальних закладів», — зазначив Луцький.
Крім того, додав народний депутат, законопроектом передбачається звуження системи органів виконавчої влади, що мають у підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Однією з переваг цього документу, наголосив Максим Луцький, є й адаптація структури вищої освіти до вимог Болонського процесу, що закладає умови для полегшення визнання за кордоном українських дипломів. «Передбачена і модернізація рівнів вищої освіти – молодший спеціаліст, бакалавр, магістр, а також вводяться рівні доктора філософії і доктора наук», — додав він.
Парламентар також зауважив, що новою редакцією закону передбачається збільшення термінів навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра до півтора-двох років, а в аспірантурі за освітньо-науковим рівнем доктора філософії — з трьох до чотирьох років. Встановлений термін навчання в докторантурі за освітньо-науковим рівнем доктора наук – три роки.
«Змінено підходи до типів вищих навчальних закладів та створення філій і навчально-консультаційних центрів, що є важливим для оптимізації мережі вищих навчальних закладів на підставі узагальнених чинників потенціалу вищих навчальних закладів, як умови їх розвитку та підвищення якості підготовки кадрів і результативності наукових досліджень», — сказав народний депутат.
Перший заступник голови Комітету ВР також додав, що більш детально визначено типи вищих навчальних закладів – університет, академія, коледж, професійний коледж – та кількісні параметри щодо їх створення і вимоги щодо реалізації освітньо-професійних програм різних рівнів. «Ліквідовано рівні акредитації (І-ІV) вищих навчальних закладів та акредитацію вищого навчального закладу в цілому», — сказав Максим Луцький.
Законопроектом також передбачено законодавче врегулювання зовнішнього незалежного оцінювання знань та умінь осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти, та встановлено порядок його проведення. Визначено, що прийом до вищих навчальних закладів здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з урахуванням середнього бала державного документа про повну загальну середню освіту та бала вищого навчального закладу.
Депутат також додав, що роботу над новим проектом закону «Про вищу освіту» було розпочато ще у 2008 році, і вона проводилася прозоро та відкрито. «Проект було оприлюднено на сайті МОН, обговорено у колективах вищих навчальних закладів і у 2009 році розглянуто на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Під час обговорень багато висловлених зауважень було враховано. За час, що минув, будь який учасник освітнього процесу, просто громадянин України міг взяти участь в обговоренні і внести свої пропозиції», — додав Луцький.
Як повідомлялось раніше, президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт розкритикував проект закону «Про вищу освіту». На думку Сергія Квіта, запропонований Міністерством освіти проект закону «Про вищу освіту» сприяє подальшій деградації науки та освіти.