Для олімпійського містечка в російському Сочі руйнують український Крим, йдеться у сюжеті ТСН-Тижня. «Україна ратифікувала міжнародну конвенцію про охорону Чорного моря.
В цих територіях дана діяльність категорично заборонена, абсолютно», — наголошує громадський екологічний інспектор Микола Подоляко. На цьому рік тому наголошували і російські екологи, коли задля будівництва олімпійського міста в Сочі російська влада хотіла дати добро на видобуток піску в прибережній частині Анапи, що теж в акваторії Чорного моря. Добувати будматеріали під власним берегом російські екологи заборонили. Можливо, саме після того скандалу добувати пісок перейшли до українських берегів і вже півроку його вигрібають на наших курортах.
Хто дозволив?
Із січня місяця цього року двічі на день кораблі звозять пісок до причалу № 237 в Камишовій бухті під Севастополем. Видобутком піску у промислових масштабах займається компанія «Суеста». ТСН вдалося відзняти як його приймають, очищують і далі вже вивозять вантажівками на будівництво російського олімпійського містечка в Сочі.
Але зайти і перевірити законність такої діяльності природоохоронці не можуть. «Нас не допускали на судно в море, з початку в Донузлаві, потім в Гурзуфі, потім в Алушті, потім в Севастополі. Ми домоглися, щоб спільна комісія була з прокуратурою. Приїхали на територію причалу з природоохоронною прокуратурою — їх теж не пустили», — розповідає Подоляко. Разом з піском вимивають і мідії та рапани.
І це при тому, що чорноморська устриця під захистом Червоної книги, а на вилов мідій та рапан закон встановлює обмеження — до 10 штук на людину. Та на заклики екологів не зважали 5 місяців. Адже компанія, яка займається видобутком піску, дозвіл на таку діяльність має.
На документах красується підпис заступника міністра екології Дмитра Мормуля — це він дозволив приватній компанії добувати в заповідних зонах пісок за ціною по 34 копійки за тонну, у той час як російським сусідам його продають від 150 грн. Можливо, саме тому влада майже півроку не зважала на масштаби і темпи рукотворної катастрофи.
Могила для кримського раю
Промисловий видобуток піску вбиває екосистему всього Криму. Приміром, Аспійська бухта одна з найкращих для розмноження дельфінів. Однак тепер про це треба говорити у минулому часі. Бо мертве дно робить її непридатною для життя. Тут найближчі кількасот років не виросте морський планктон, сюди не зайде на нерест риба.
У підводних кар'єрах вже накопичується сірководень, від чого гине риба. Окрім того, піщаний бізнес загрожує життю, адже у глибоченні підводні кар'єри зсуваються цілі пляжі — разом з людьми на них. Екологи прогнозують, що якщо пісок видобуватиметься з такою ж інтенсивністю, уже до середини літа частина берега може зійти в море. Такі зсуви вже були.
На цьому ж місці 2010 року привалило відпочивальників. Тоді троє людей загинули, а налякані місцеві жителі вийшли з протестами. На ньому ж місцеві їм чиновники заприсяглися, що видобуток піску зупинять. Та насправді браконьєри не зупинилися, а просто від'їхали трохи далі і ретельніше ховаються.
«Ось у цьому році вже скільки ми тут були, щодня приходить корабель і намиває пісок. Переважно він уночі припливає», — розповідає відпочивальник Павло. Тим часом екологічний інспекторам вдалося з'ясувати, що у планах цієї компанії вирити ще 10 млн тонн піску. Цього вистачить на побудову невеликого міста. І глибоку могилу для райського куточка України.
