chrome firefox opera safari iexplorer

Іноземні фани оцінили українські страви нарівні з французькими

26 червня 2012 о 09:53

Близько 30% іноземних гостей, які приїхали до Києва на матчі фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу Євро-2012, залишають у столиці 300 грн і більше щодня лише на харчування.

Такими є результати опитування, проведеного агентством «AgriSurvey» Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», повідомляє його прес-служба.

Зазначається, що більшість іноземних гостей найбільше хвалять українське пиво й кухню, в першу чергу, за їх дешевизну. Проте при цьому майже третина туристів віддають за продукти більше 300 грн на день, майже 40% — 150-300 грн щоденно.

При цьому гості Євро-2012 вже встигли більш-менш ознайомитися з українською кухнею й відзначають її смакові якості.

Загалом смакові переваги гостей з-за кордону різноманітні. Як показали результати опитування, більшість іноземних респондентів віддають перевагу італійській кухні (29%). Водночас, українська кухня знаходиться в шкалі переваг на одному рівні з такими відомими кухнями як китайська й французька (по 7%).

«Разом із тим, більшість футбольних фанатів з-за кордону задоволена якістю сервісу в столиці України. Майже 80% опитаних не мали проблем із обслуговуванням у вітчизняних закладах харчування. Основними недоліками іноземці вважають низький рівень знання англійської мови обслуговуючим персоналом і відсутність більш-менш чіткої інформації про те, де можна поїсти українські страви. Останнє свідчить про недосконалість маркетингової політики вітчизняних ресторанів української кухні», — повідомив директор агентства «AgriSurvey» Тарас Гагалюк.

Нагадаємо, за результатами попереднього дослідження агентства «AgriSurvey», яке проводилося до початку Євро-2012, надходження від споживання продуктів харчування і напоїв іноземними гостями під час Чемпіонату Європи з футболу можуть становити 130 млн євро.

Джерело: УНІАН
Розділи: Новини культури

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути