У той час, коли в Україні посилилася не лише русифікація, а й тенденція до знищення самої держави, громадськість не збирається сидіти, склавши руки.
На цьому наголосили під час прес–конференції в середу ініціатори створення Всеукраїнського комітету на захист української мови — Василь Шкляр, Олесь Доній, Василь Овсієнко та інші, пише Україна молода.
Створений нещодавно комітет ставить за мету не лише протистояти русифікаторським ініціативам недальновидних політиків, а й розширювати українське середовище в Україні — власне, взяти на себе виконання тих завдань, які в інших (цивілізованих) державах виконуються на рівні найвищого керівництва.
Як розповів «УМ» голова оргкомітету організації Олесь Доній, поки що комітет підтримуватиме дві ініціативи. А саме: створення безкоштовних курсів для тих, хто хоче вивчити або вдосконалити знання української мови, та відкриття так званого «українського народного університету», викладачі якого безкоштовно читатимуть лекції з історії та культури нашого народу.
«Ми збираємося також організувати ініціативу «Навчи друга розмовляти українською», — додає Олесь. — Серед наших однодумців є багато російськомовних громадян, наших друзів, яким ми так зможемо допомогти покращити свої знання».
У Києві вчити державній мові всіх охочих погодилася викладач Київського національного університету ім. Шевченка Тетяна Печончик. В областях активісти вже почали самоорганізовуватися та створювати осередки комітету, долучитися до якого запрошують усіх небайдужих. Наразі це можливо віртуально — через соцмережі «Фейсбук» та «Вконтакті».
«Ми не хочемо, щоб це була команда жменьки інтелектуалів. І сподіваємося, що до нас приєднуватимуться люди з усіх областей, усіх національностей, українська діаспора. Плануємо створити обласні, районні, міські осередки, хотілося б, щоб нас підтримали і в університетах, і на заводах», — каже Доній.
«У нас є лист від Ореста Стецова, голови української організації в Канаді, в якому він просить включити їх, а також Спілку української молоді, організацію колишніх воїнів УПА до цього списку, — повідомив «УМ» письменник Василь Шкляр. — Організація викликала велике зацікавлення у кримських татар. Нас підтримують і російськомовні громадяни, адже законопроект Колесніченка—Ківалова не лише антиукраїнський, а й антинародний. Сподіваємося, що Комітет на захист української мови стане чимось на зразок Товариства української мови, з якого постав Народний рух України. До речі, саме з громадської ініціативи свого часу постала й польська «Солідарність».
«Кожен із цього списку (учасників комітету. — Авт.) вже й так багато робить для захисту мови, культури в Україні. І це добре, якщо наші дії будуть скоординовані, — переконаний поет і літературний критик Іван Андрусяк. — Так, у сьогоднішніх антиукраїнських сил є й силові ресурси, і гроші, і влада. Але хіба це підстава для того, щоб ми сиділи, «склавши лапки»? Кожен повинен робити, що може. Політики — політиками, але повинна повстати і громада».
«Ми плануємо проводити акції різноманітного плану: просвітницькі, культурні, організовуватимемо концерти, літературні читання, відкриті лекції. Головне — донести важливість питання до найширших кіл громадськості, адже сьогодні підняли на найвищому рівні питання знищення українського в Україні, тобто знищення самої держави», — наголошує політик Андрій Парубій.
СПИСОК 300
До складу Всеукраїнського комітету на захист української мови наразі увійшли:
• Колишні політв’язні: Микола Горбаль, Микола Кульчинський, Левко Лук’яненко, Мирослав Маринович, Василь Овсієнко, Євген Сверстюк, Степан Хмара , Олесь Шевченко.
• Письменники та видавці: Іван Андрусяк, Юрій Андрухович, Віктор Баранов, Юрій Винничук, Іван Драч, Богдан Жолдак, Олександр Ірванець, брати Капранови, Олег Короташ, Іван Малкович, Сергій Пантюк, Світлана Поваляєва, Артем Полежака, Василь Шкляр та ін.
• Журналісти і телеведучі: Соломія Вітвицька, Микола Княжицький, Вахтанг Кіпіані, Яна Конотоп, Андрій Куликов, Юрій Макаров, Дмитро Лиховій, Мустафа Найєм, Осман Пашаєв, Сергій Притула, Сергій Рахманін, Юрій Стець, Тетяна Цимбал, Роман Чайка, Тетяна Чорновіл, Артем Шевченко, Ольга Фреймут та ін.
• Режисери, актори та діячі культури: Сергій Архипчук, Богдан Бенюк, Ірма Вітовська, Василь Вовкун, Маркіян Іващишин, Лариса Кадирова, Раїса Недашківська, Євген Нищук, Сергій Проскурня, Кирило Стеценко, Ірина Сливінська, Віктор Придувалов та ін.
• Політики: Олесь Доній, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, В’ячеслав Кириленко, Юрій Луценко, Андрій Павловський, Андрій Парубій, Тарас Стецьків, Віктор Терен, Микола Томенко, Володимир Філенко, Рефат Чубаров, Володимир Яворівський та ін.
• Громадські діячі та активісти: Катерина Аврамчук, Степан Барна, Олександр Бригинець, Катерина Гладка, Ігор Гузь, Ольга Годованець, Іван Кішка, Володимир Кухар, Ігор Луценко, Дмитро Потєхін, Анастасія Розлуцька, Олег Слабошпицький, Олександр Солонтай, Таміла Ташева, Олександр Черненко, Айдер Муджаба та ін.
• Історики, науковці та викладачі: В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Павло Гай–Нижник, Олексій Гарань, Владислав Гриневич, Ігор Лосєв, Андрій Окара, Максим Стріха, Леонід Фінберг та ін.
• Музиканти і співаки: Михайло Барбара (гурт «Мертвий півень»), Марія Бурмака, Анатолій Весклярський, Юрко Журавель (гурт «От вінта»), Саша Кольцова, Мирослав Кувалдін, Іван Леньо (гурт «Козак систем»), Олег Михайлюта (гурт «Танок на Майдані Конго»), Антін Мухарський, Леся Рой (гурт «Телері»), Анжеліка Рудницька, Тарас Петриненко, Андрій Середа (гурт «Кому вниз»), сестри Тельнюк, Валерій Харчишин (гурт «Друга ріка»), Тарас Чубай (гурт «Плач Єремії») та ін.
А ТИМ ЧАСОМ...
Днями в Миколаєві з’явилися білборди, які закликають задуматись, чи потрібна «узаконена» російська мова, якщо більшість мешканців Миколаївщини розмовляють саме російською. На початку тексту міститься цифра, що в області розмовляє російською мовою приблизно 780 тисяч людей. А наприкінці — риторичне запитання: «Чи потрібна нам російська мова?».
Білборди розміщені на проспекті Леніна та вул. Космонавтів. Хто є замовником даної «мовної» кампанії, ще не з’ясували.
Нагадаємо, що 5 червня цього року Верховна Рада Україна прийняла в першому читанні закон про регіональні мови, який викликав бурхливу дискусію і розкол в українському суспільстві.
