chrome firefox opera safari iexplorer

Крим не збирається надавати українській мові статус регіональної

15 серпня 2012 о 09:14

Про це заявив в коментарі агентству УНІАН депутат Верховної Ради Криму, відповідальний секретар Центру законодавчих ініціатив ВС Криму Єфим Фікс.

«Це — крики божевільних! Українська мова, згідно з Конституцією і законом, є державною мовою. Як вона може бути регіональною? Це якась чергова провокація людей, які не розуміють, що творять», — сказав Є.Фікс.

Депутат заявив також, що в Криму протягом 7 років працює програма підтримки розвитку української мови, яка фінансується з бюджету республіки. «Президент поставив завдання про підготовку загальнодержавної програми, а ми, в автономній республіці, навіть працюємо з випередженням у цьому питанні», — додав співбесідник агентства.

*** Як повідомляв УНІАН, 14 серпня представники 8 громадських організацій звернулися до спікера кримського парламенту і прем'єр-міністра автономії з проханням надати українській мові статус регіональної у республіці разом з російською і кримськотатарською як мові національної меншини в регіоні. «Автономна Республіка Крим – адміністративна одиниця, де етнічні українці перебувають у меншині.

Маючи статус „меншини у меншині“, етнічне українське населення перебуває під захистом чинного вітчизняного і міжнародного законодавства про права національних меншин.

За офіційними даними, українці в Криму становлять понад 24% всього населення автономної республіки, а громадяни, які визнали українську мову рідною, – більш як 10%. У зв'язку з вищевикладеним, просимо оголосити українську мову нарівні з російською і кримськотатарською регіональною мовою в АР Крим», — сказано у зверненні активістів. Згідно із Законом ”Про засади державної мовної політики”, який набрав чинності 10 серпня, статус регіонального можуть одержати мовні групи, які становлять не менш як 10% населення в регіоні.

За словами кримського прем'єр-міністра Анатолія Могильова, регіональними в АРК можуть стати російська і кримськотатарська мови — тільки ці регіональні мовні групи налічують на півострові не менш як 10% населення.

Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути